Постанова ВГСУ від 22.01.2014 року у справі №912/713/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року Справа № 912/713/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Мирошниченка С.В.,суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської областіна постанову та на рішенняДніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2013р. господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2013 р.у справі№ 912/713/13 господарського суду Кіровоградської областіза позовомЗаступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Аграрний фонддоАгрофірми "Промінь" у формі товариства з обмеженою відповідальністюпро стягнення 388 010,55 грн.

За участю представників:позивача:Проніна О.А.;відповідача:Пікуль В.І.;прокурора: Гудименко Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

30.04.2013 р. Заступник прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрного фонду (далі за текстом: позивач) звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Агрофірми "Промінь" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі за текстом: відповідач) про стягнення з останнього штрафні санкції у сумі 542 404, 17 грн. - 20 % та 50 610, 07 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням умов форвардного біржового контракту.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2013 р. (судд: Шевчук О.Б., Змеула О.А., Поліщук Г.Б.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 р. (судді: Березкіна О.В., Дарміна М.О., Подобєда І.М.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2013 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду та рішенням місцевого господарського суду, Заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 24.05.2012 р. між Державною спеціалізованою бюджетною установою Аграрний фонд (покупець) та агрофірмою "Вітчизна" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (продавець), правонаступником якої є агрофірма "Промінь" у формі товариства з обмеженою відповідальністю укладено форвардний біржовий контракт № 748 Ф на закупівлю Аграрним фондом зерна, за яким продавець зобов'язався передати покупцю у власність товар: пшениця м'яка 2 класу, що відповідає ДСТУ 3768-2010, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його. Кількість (тонн): 883, 710 кг. Місяць поставки: в термін до 01.11.2012 р. Базис поставки EXW Голованівське ХПП, ТОВ. Ціна за одиницю товару (тонну) на базисі поставки: 1 909, 00 грн. Вартість товару всього: 1 687 002, 39 грн., у тому числі ПДВ 281 167, 07 грн.

Звертаючись із позовом до агрофірми "Промінь" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, заступник прокурора Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Аграрний фонд, посилався на те, що відповідач, як правонаступник агрофірми "Вітчизна" не виконав зобов'язання за укладеним між ними форвардним біржовим контрактом № 748 Ф, за умовами якого агрофірма "Вітчизна" зобов'язалась передати Аграрному фонду товар, у зв'язку з чим просив стягнути з відповідача штрафні санкції.

Приймаючи рішення про відмову у позові від 20.08.2013 р., залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 р., місцевий господарський суд виходив з того, що передоплата у сумі 843 501, 20 грн. була внесена позивачем з порушенням вимог контракту щодо строків, а тому у даному випадку відсутнє порушення господарського зобов'язання з боку агрофірми "Промінь" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, у зв'язку з чим, підстав для задоволення заявлених прокурором позовних вимог немає.

Однак, суд касаційної інстанції не може погодитись з вказаними висновками місцевого та апеляційного господарських судів, вважає їх передчасними та такими, що прийняті за неповного з'ясування та надання правової оцінки усім обставинам справи у їх сукупності, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між тим, приймаючи рішення та постанову про часткове задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій не надали правової оцінки форвардному біржовому контракту № 748 Ф від 24.05.2012 р., як підставі виникнення у сторін даного спору прав та обов'язків, пов'язаних з його виконанням.

Так, судами не перевірено правомірність укладення вказаного контракту, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України, за якою представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

За ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Вбачається, що поза увагою та вивченням місцевого та апеляційного господарських судів залишилось з'ясування тієї обставини, ким фактично укладено спірний контракт, не перевірено та не підтверджено повноважень у таких осіб на вчинення вказаного правочину та наявності їх меж.

Однак, вказані обставини є істотними для з'ясування дійсних прав та обов'язків сторін даного спору та прийняття правильного рішення по суті спору.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи неповне з'ясування обставин справи, що є порушенням норм процесуального права, які не можуть бути виправлені касаційною інстанцією, з огляду на визначені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України повноваження, рішення господарського суду Кіровоградської області та постанова Дніпропетровської апеляційного господарського суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 та рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2013 р. у справі № 912/713/13 скасувати.