Постанова ВГСУ від 22.01.2014 року у справі №911/2766/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року Справа № 911/2766/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А. (доповідача),

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» на рішення господарського суду Київської області від 3 жовтня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2013 року у справі № 911/2766/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» до товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» про стягнення суми, -

Встановив:

У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» про солідарне стягнення 162,22 грн. пені, стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» 5801, 94 грн. курсової різниці, 22, 96 грн. 3% річних, посилаючись на порушення сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» умов договору №002-04ХМ щодо оплати вартості товару з урахуванням курсової різниці.

5 вересня 2013 року сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» подано заяву про застосування позовної давності щодо вимог про стягнення пені та 3% річних.

Рішенням господарського суду Київської області від 3 жовтня 2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2013 року, позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 162, 22 грн. пені, 46,63 грн. судового збору. Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 5 801,94 грн. курсової різниці, 1 667,34 грн. судового збору. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

У касаційній скарзі сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агросвіт», посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову у справі скасувати повністю та рішення місцевого суду - в частині стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» курсової різниці в розмірі 5 801,94 грн., пені в розмірі 162, 22 грн. та прийняти нове рішення у справі, яким в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» курсової різниці провадження у справі припинити, а в частині стягнення пені - в задоволенні позову відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення, вказуючи на безпідставність викладених в ній доводів.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 22 січня 2014 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 23 травня 2008 року товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» укладено договір № 002-04 ХМ купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу. На виконання умов договору сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» було поставлено товар на суму 22 355, 93 грн.

У зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору № 002-04 ХМ, 30 липня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» про стягнення основного боргу в сумі 10 000, 93 грн., курсової різниці в сумі 5 248, 01 грн., пені в сумі 1 952, 52 грн., 3% річних у сумі 246, 82 грн., інфляційних втрат в сумі 1 306, 13 грн., штрафу в сумі 1500, 13 грн. та судових витрат.

Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 8/1579 від 19 жовтня 2009 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» задоволено в частині стягнення курсової різниці в сумі 5 248, 01 грн., пені в сумі 1 952, 52 грн., 3% річних у сумі 246, 82 грн., інфляційних втрат у сумі 1 306, 13 грн., штрафу в сумі 1500, 13 грн. та судових витрат. В частині стягнення основного боргу в сумі 10 000, 93 грн. провадження у справі припинено.

Даним рішенням суду встановлено факт погашення сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» під час розгляду справи суми основного боргу в розмірі 10 000,93 грн., відповідно до платіжних доручень від 28 серпня 2009 року та 13 жовтня 2009 року.

26 січня 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» та фізичною особою - підприємцем Грищенком О.М. укладено угоду № 116-TA про заміну кредитора у зобов'язанні, відповідно до умов якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» зобов'язання щодо оплати 5 987, 16 грн. боргу (курсової різниці, пені, 3% річних), набутих первісним кредитором на підставі договору № 002-04 ХМ купівлі-продажу.

2 липня 2012 року фізичною особою - підприємцем Грищенком О.М. і товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» укладено угоду № 66/07-13 про заміну кредитора у зобов'язанні, згідно умов якої Грищенко О.М. (кредитор) відступає новому кредитору право вимоги виконання сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці, пені, 3% річних, набутих Грищенком О.М. на підставі договору купівлі-продажу товару від 23 травня 2008 року № 002-04ХМ.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за угодою № 66/07-12 від 2 липня 2012 року товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» та товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» укладено договір поруки від 11 березня 2013 року № 11-03-2013-8, за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (поручитель) поручається перед товариством з обмеженою відповідальністю «Ніко - Тайс» (кредитором) за виконання сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» (боржником) відповідного обов'язку. Обсяг відповідальності поручителя та розмір поруки обмежується сплатою розміру пені в сумі 162, 22 грн.

Встановивши, що сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» заборгованість, що виникла за угодою № 66/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні від 2 липня 2012 року, укладеною на підставі договору № 002-04ХМ, не сплачена, господарський суд першої інстанції, керуючись нормами ст.ст. 512-519, 533, 632, 655 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» курсової різниці в сумі 5801, 98грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з тим, зважаючи на клопотання відповідача про застосування позовної давності, судом застосовано позовну даність та відмовлено в задоволенні позову про стягнення з відповідача 22, 96 грн. 3 % річних.

Відхиляючи доводи відповідача стосовно пропуску позивачем позовної давності й щодо вимоги про стягнення пені в розмірі 162, 22 грн. та, задовольняючи дану вимогу, господарський суд зазначив, що даний строк не сплив, оскільки умовами п. 8.3 договору купівлі-продажу товару від 23 травня 2008 року № 002-04ХМ сторони збільшили його до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

З таким рішенням місцевого суду погодився й суд апеляційної інстанції, залишивши його без змін.

Проте, з висновками попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення пені та курсової різниці погодитись не можна з таких підстав.