Постанова ВГСУ від 22.01.2014 року у справі №911/2393/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року Справа № 911/2393/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Дунаєвської Н.Г.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Мележик Н.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4на рішення та на постановуГосподарського суду Київської області від 07.08.2013 Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013у справі№ 911/2393/13господарського судуКиївської областіза позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4доКагарлицької міської ради Київської областітреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Управління Держземагентства в Кагарлицькому районі Київської області; 2. Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області; 3. Державне агентство рибного господарства Українипрозобов'язання повернути майноза участю представників сторін:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: Кущ О.Р., дов. від 21.01.2014; Мацібура О.П., дов. від 21.01.2014; Чапишев К.М., дов. від 21.01.2014;

третьої особи-1: повідомлений, але не з'явився;

третьої особи-2: повідомлений, але не з'явився;

третьої особи-3: повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.08.2013 у справі №911/2393/13 (суддя Конюх О.В.) в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Рєпіна Л.О., Сулім В.В.) рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2013 у справі №911/2393/13 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги з підстав неможливості прибуття в засідання суду 22.01.2014 його представника у зв'язку з перебуванням з 20.01.2014 по 24.01.2014 у відрядженні, однак зазначене клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

До того ж п. 4 резолютивної частини ухвали Вищого господарського суду України від 23.12.2013 у справі № 911/2393/13 доведено до відома сторін, що нез'явлення їх повноважних представників у судове засідання касаційної інстанції не тягне перенесення справи на інші строки, не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини.

Між Кагарлицькою міською радою (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (Орендар) 15.05.2007 укладено договір оренди земель водного фонду, за умовами якого Орендодавець, на підставі рішення Кагарлицької міськради від 30.03.2007 № 160-ХІІІУ передав, а Орендар прийняв в оренду землі водного фонду загальною площею 28,6 га, в тому числі 22,3 га водного дзеркала, 6,3 га прибережних захисних смуг та гідротехнічну споруду - дамбу, що розташовані на території Кагарлицької міської ради в межах населеного пункту для риборозведення.

20.10.2011 Кагарлицькою міською радою прийнято рішення № 126-ХУ-УІ, яким пункт 2 рішення від 30.03.2007 скасовано та вирішено розірвати договір оренди земель водного фонду від 15.05.2007.

З метою виконання зазначеного рішення, 01.11.2011 між Кагарлицькою міською радою та ФОП ОСОБА_4 укладено додаткову угоду про розірвання вищезазначеного договору оренди земель водного фонду.

Позивач звернувся до Кагарлицької міської ради із заявою від 09.11.2011 про надання в короткострокову оренду земель водного фонду (став "Пасківський") для вилову риби, яка, за твердженням заявника, є його власністю.