ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2016 року Справа № 920/2214/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі) Короткевича О.Є., Полякова Б.М.,розглянувши касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_4, м. Суми на постанову та ухвалувід 03.11.2016 Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2016 господарського суду Сумської областіу справі№ 920/2214/13 господарського суду Сумської областіза заявою1. товариства з обмеженою відповідальністю "САТП -15927", м. Суми 2. фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, с. Косівщина Сумської областідо товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське АТП -15927", м. Суми провизнання банкрутомрозпорядник майна арбітражний керуючий Сердюк О.О.
в судовому засіданні взяли участь представники:
фізичної особи ОСОБА_4ОСОБА_7, довір., фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, ТОВ "САТП -15927"ОСОБА_8, довір.,ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.12.2013 у справі № 920/2214/13 прийнято до розгляду заяву про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське АТП-15927" (далі - ТОВ "Сумське АТП-15927", Боржник) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "САТП -15927" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5.) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.06.2014 порушено провадження у справі про банкрутство Боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном, а розпорядником майна Боржника призначено арбітражного керуючого Сердюка О.О. тощо.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.02.2016 (суддя Соп`яненко О.Ю.) відмовлено у задоволенні клопотань б/н від 24.02.2016 представника кредитора ОСОБА_4 - про витребування доказів та у задоволенні клопотання б/н від 25.02.2016 представника кредитора ОСОБА_4 про призначення судової експертизи. При цьому, заяву ОСОБА_9 б/н б/д про визнання вимог кредитора у розмірі 1 038 322 грн. 16 коп. - задоволено, визнано ОСОБА_9 кредитором у справі з вимогами в сумі 1 037 104,16 грн., які включено до 4 черги, та в сумі 1 218 грн. 00 коп. - до 1 черги реєстру вимог кредиторів.
Не погодившись із названою ухвалою місцевого суду, фізична особа ОСОБА_4 (далі - фізична особа ОСОБА_4.) звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 25.02.2016 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_9 до Боржника про визнання вимог кредитора у загальній сумі 1 038 322 грн. 16 коп. та включення їх до реєстру вимог кредиторів відмовити.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 (головуючий суддя - Плахов О.В., судді: Крестьянінов О.О., Фоміна В.О.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Сумської області від 25.02.2016 - без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, фізична особа ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Сумської області від 25.02.2016, так і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2016, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 238, 243 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.
Заслухавши пояснення представників скаржника та ініціюючих кредиторів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи вимоги про визнання заявлених фізичною особою ОСОБА_9 кредиторських вимог до Боржника, місцевий суд встановив, що ці вимоги складають борг ТОВ "Сумське АТП-15927" за укладеними між вказаними особами договорами зворотної безпроцентної фінансової допомоги, а за даними бухгалтерського обліку Боржника заборгованість перед вказаною фізичною особою становить 1 037 104 грн. 16 коп., що також підтверджується наданими у справі первинними документами та експертним висновком. Також місцевий суд додав, що питання вказаної заборгованості також досліджувалось згідно виїзної перевірки податкового органу, за результатами якої вказані кредиторські вимоги є підтвердженими.
Підтримуючи вказані висновки, апеляційний суд також послався на підтвердженість вимог первинними документами у справі (прибутковими касовими ордерами тощо), додавши, що укладені між Боржником та фізичною особою ОСОБА_9 угоди зворотної безпроцентної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договорами позики і відносини за такими угодами регулюються відповідними нормами цивільного законодавства.
Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки такі висновки зроблені з неповним з'ясуванням обставин справи та з неповним дослідженням доказів у справі, а також з незастосуванням відповідних норм законодавства, у зв'язку із чим оскаржувані судові рішення є передчасними.
Так, встановлюючи обставини щодо підтвердженості наданими у справі доказами наявності заборгованості ТОВ "Сумське АТП-15927" перед фізичною особою ОСОБА_9 в сумі 1 037 104 грн. 16 коп. за укладеними між вказаними особами договорами зворотної безпроцентної фінансової допомоги, суди обох інстанцій послалися на факт укладення цих угод, оригінали та копії первинних документів Боржника - касові ордери, квитанції, довідки про суму боргу, копії головної книги тощо, а також на акти податкового органу, що складені за результатами проведення перевірки діяльності Боржника.
Отже висновки судів для ухвалення оскаржуваних рішень ґрунтуються на результатах правової оцінки первинної документації Боржника та актів перевірок податкових органів стосовно діяльності Боржника..
Поряд з цим, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не надали жодної правової оцінки правовим підставам виникнення правовідносин між ТОВ "Сумське АТП-15927" та фізичною особою ОСОБА_9 стосовно спірної заборгованості за кредиторськими вимогами останнього.
Так, відповідно до норм ст. 1 Закону про банкрутство грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Отже, здійснюючи правову оцінку заявлених кредиторських вимог, господарський суд має виходити не тільки з підтвердженності наданими доказами у справі вказаних вимог, а й із законності виникнення цих кредиторських вимог.
Як встановили суди, договори зворотної безпроцентної фінансової допомоги з одного боку були укладені та підписані фізичною особою ОСОБА_9, а з іншого боку Боржником, але підписані представником ОСОБА_10 на підставі довіреностей, які були видані та підписані цією ж фізичною особою ОСОБА_9, але як директором Боржника (т. 5 а.с. 235-250, т. 6 а.с. 1-4). Цим обставинам суди не надали жодної правової оцінки, у тому числі в контексті норм ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України, незважаючи на те, що на вказані обставини звертав увагу скаржник в апеляційній скарзі.
До того ж, як вбачається, в довіреностях представнику ОСОБА_11 були надані повноваження укласти та підписати від імені Боржника договори про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги. Тобто відповідні довіреності не надавали представнику ОСОБА_11 повноваження укласти від імені ТОВ "Сумське АТП-15927" угоди щодо взяття Боржником вказаної допомоги або брати будь-які інші позики. Цим обставинам суди також не надали жодної правової оцінки, у тому числі в контексті норм ст.ст. 241, 243 Цивільного кодексу України, хоча і на такі обставини скаржник за апеляційною скаргою звертав увагу.
При цьому, суд касаційної інстанції враховує, що під час апеляційного провадження апеляційним судом були встановлені факти звернення до суду іншої юрисдикції (Сумського районного суду) та відкриття ним провадження за позовом ТОВ "Сумське АТП-15927" до фізичної особи ОСОБА_9 про визнання недійсними договорів зворотної фінансової допомоги (від 01.07.2013 із додатком, від 01.10.2013 із додатком, від 03.01.2014 із додатком, від 01.04.2014 із додатком (т. 9 а.с. 160-165)). На підставі викладених обставин було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, однак таке клопотання було відхилено апеляційним судом з посиланням на норми ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство про банкрутство.
Однак, касаційний суд звертає увагу на те, що два із вказаних оспорюваних договорів зворотної фінансової допомоги були укладені, а відповідно позика надавалась Боржнику, в період після винесення ухвали від 26.12.2013 про прийняття до розгляду заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Сумське АТП-15927" і до винесення ухвали від 24.06.2014 - про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника, а інші угоди укладені в річний період до порушення справи про банкрутство останнього. Цим обставинам суди попередніх інстанцій також не надали жодної правової оцінки.
Крім цього стосовно повноти дослідження судами першої та апеляційної інстанції згідно оскаржуваних рішень обставин підтвердженості доказами заявлених кредиторських вимог фізичної особи до Боржника, а відповідно і наявності у Боржника боргу на спірну суму, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, за нормами ч. 1 ст. 47 ГПК України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Нормами ч. 2 ст. 34 ГПК України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Сервіси для юристів