ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2016 року Справа № 914/4455/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Вовка І.В., Стратієнко Л.В.розглянувши касаційну скаргу державної акціонерної компанії "Хліб України" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2016у справі№ 914/4455/15 Господарського суду Львівської області за позовомдержавної акціонерної компанії "Хліб України" до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Геосистеми" 2.Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Львівський комбінат хлібопродуктів" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство аграрної політики та продовольства Українитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів- товарна біржа "Перша Універсальна"провизнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу нерухомості № 28-LV/09 від 23.06.2009 на аукціоні товарної біржі "Перша Універсальна"
за участю представників сторін:
позивача: Цихуляк С.В.,
відповідача 1:Гевко А.В., Лемішко І.П.,
відповідача 2: Мартинюк А.Б.,
третьої особи 1: не з'явився,
третьої особи 2 : не з'явився,
В С Т А Н О В И В:
Державна акціонерна компанія "Хліб України" звернулася до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Геосистеми" та до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Львівський комбінат хлібопродуктів" про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу нерухомості на аукціоні Товарної біржі "Перша Універсальна" від 23.06.2009 №28-LV/09, укладеного між ТзОВ "Торговий дім "Геосистеми" та ДП ДАК "Хліб України" "Львівський комбінат хлібопродуктів" посилаючись на ст. ст. 203, 210, 215, 220, 640, 657 ЦК України.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.03.2016, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 у справі №914/4455/15 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями суддів, ДАК "Хліб України" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх судових інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 та рішення місцевого господарського суду від 15.03.2016 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 23.06.2009 між ТзОВ "ТД "Геосистеми" та ДП ДАК "Хліб України" "Львівський КХП" за результатами аукціону з продажу майна ДАК "Хліб України", що перебуває в господарському віданні ДП ДАК "Хліб України" "Львівський КХП" був укладений договір купівлі-продажу нежитлових будівель: млин (літ. Є-5) площею 3047,4 м.кв., пожежне депо (літ. В-1) площею 13,9 м. кв., складська будівля (літ. Е-5) площею 2134,7 м.кв., будівля насосної (літ. И-1) площею 9,4 м.кв., розташованих на земельній ділянці площею 1,1604 га за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 9.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом вказаного договору є нерухоме майно, що перебувало до моменту відчуження у державній власності.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги Державна акціонерна компанія "Хліб України" зазначала наступне.
Державна акціонерна компанія "Хліб України" (позивач по справі), утворена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 №1000, є правонаступником Головного управління по хлібопродуктах та Головного управління комбікормової промисловості Мінсільгосппроду. Її засновником є держава в особі Кабінету Міністрів України, а повноваження щодо управління корпоративними правами держави стосовно позивача здійснюються Міністерством аграрної політики України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р. №764. Майно ДАК "Хліб України" складається з основних фондів, обігових коштів, цінних паперів, а також фінансових та інших активів, відображених у його бухгалтерському балансі. Джерелом формування такого майна є, зокрема, майно, передане засновником. Позивач є власником, зокрема, майна, переданого засновником до статутного капіталу Позивача, відтак, останній володіє, користується та розпоряджається належним йому майном і вчиняє стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, статуту та меті його діяльності.
Позивач є засновником дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Львівський комбінат хлібопродуктів" (відповідач-2 по справі), яка створена рішенням Спостережної ради ДАК "Хліб України" від 10.03.1998 (протокол №3), шляхом реорганізації державного підприємства Львівський комбінат хлібопродуктів на виконання постанови Кабінету міністрів України від 15.11.1997 №1218 "Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств".
Згідно з вказаною постановою Кабінету Міністрів України, статутний фонд ДАК "Хліб України" сформовано шляхом передачі майна державних підприємств. Майно компанії, яке входить до статутного фонду Позивача і не підлягає приватизації (відчуженню), є власністю держави.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України №1218, наказу №24 від 13.03.1998, акту оцінки власного майна підприємства за січень місяць 1998 , за позивачем зареєстроване майно, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Лемківська, буд. 9, а саме: пожежне депо літ. "В-1" заг. пл. 13,9 кв.м. (станом на 06.10.2008 будівля пожежного депо зруйнована на 58% - залишився фундамент), що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №23059961 від 18.06.2009 реєстраційний номер 24949505, виданим Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", номер запису 1044 в книзі 3; склад літ. "Е-5" пл. 2134,7 кв.м. (частина будівлі літ. "Е-5" зруйнована (% руйнації 78%), внаслідок чого змінилась пл. із 2134,7 кв.м. на 629,1 кв.м.), що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №23060086 від 18.06.2009р., реєстраційний номер 24949192, виданим Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", номер запису 1044 в книзі 3; млин літ. "Є-5" пл. З 047,4 кв.м. (станом на 06.10.2008 будівля млину зруйнована на 90% - залишився фундамент), що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №23059894 від 18.06.2009, реєстраційний номер 24949650, виданого обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", номер запису 1044 в книзі 3 (копія витягу додається до позову); насосна літ. "И-1" пл. 9,4 кв.м. (станом на 06.10.2008 будівля насосної зруйнована на 58% - залишився фундамент), що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №23060123 від 18.06.2009, реєстраційний номер 24949601, виданим Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", номер запису 1044 в книзі 3.
Зазначене нерухоме майно перебувало у господарському віданні Відповідача-2. Зокрема, в п.4.3 Статуту ДП ДАК "Хліб України" "Львівський комбінат хлібопродуктів" зазначено, що майно компанії (ДАК "Хліб України") передається підприємству (ДП ДАК "Хліб України" "Львівський комбінат хлібопродуктів") в користування, який має право вчиняти щодо майна компанії будь-які дії тільки з дозволу компанії. ДП ДАК "Хліб України" "Львівський комбінат хлібопродуктів", володіє, користується і розпоряджається майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.
Відповідно до п.3.7.3 зазначеного Статуту, ДП ДАК "Хліб України" "Львівський комбінат хлібопродуктів" має право, в установленому законодавством та цим Статутом порядку, продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям та установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове користування або в позику майно та кошти, а також належні йому будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу. Здійснення будь-яких угод з майном компанії, яке передане підприємству в користування, провадиться лише з дозволу компанії.
Звертаючись з даним позовом до суду позивач вважав, що договір купівлі-продажу нерухомості, укладений на аукціоні Товарної біржі "Перша Універсальна" від 23.06.2009 №28-LV/09 між ТзОВ "Торговий дім "Геосистеми" та ДП ДАК "Хліб України" "Львівський комбінат хлібопродуктів", не відповідає вимогам чинного законодавства та суперечить інтересам держави, оскільки відсутнє погодження Кабінетом Міністрів України щодо можливості відчуження вказаного державного майна, відсутність погодження ДАК "Хліб України" на укладення такого договору, а також включення зазначеного майна ДП ДАК "Хліб України" "Львівський комбінат хлібопродуктів" до Переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації. Також звертав увагу на те, що на момент вчинення спірного правочину на все майно ДАК "Хліб України" в ході здійснення виконавчого провадження було накладено арешт, отже, в силу законної заборони майно не підлягало відчуженню.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, вказав, що рішенням Господарського суду Львівської області від 25.09.2009 у справі №5/193, яке набрало законної сили згідно з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2010, договір купівлі - продажу об'єктів нерухомого майна №28- LV /09 від 23.06.2009 визнано дійсним та визнано право власності ТОВ "Торговий дім "Геосистеми" на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться в м.Львові по вул.Лемківській, 9, а саме: пожежне депо літ "В-1" площею 13,9 м.кв, млин літ "Є-5" площею 3047,4 м.кв., будівля насосної літ "И-1" площею 9,4 м.кв., складська будівля літ "Е-5" площею 2134,7 м. кв. При цьому місцевий суд звернув увагу на те, що ДП ДАК "Хліб України" "Львівський комбінат хлібопродуктів" отримало всі необхідні дозволи та погодження на продаж нерухомого майна, а саме: листом №1-1-22/5694 від 26.12.2008 ДАК "Хліб України" надала дозвіл дочірньому підприємству ДАК "Хліб України" "Львівський комбінат хлібопродуктів" реалізувати залишки млина, будівлі пожежного депо, будівлі складу та будівлі насосної, які розташовані на вул. Лемківська, 9 у м. Львові. Крім того, листом №10-17-5672 від 23.04.2009 Фонд державного майна України погодив відчуження цього майна, що відповідає вимогам п. 6 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №803 від 06.06.2007, та ч.5 ст. 75 ГК України. Аукціон з продажу майна проведений у відповідності до вказаного Порядку. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що сторони погодили істотні умови договору, вони досягнули згоди щодо предмета договору купівлі-продажу нерухомого майна, ціни договору, порядку проведення розрахунків та приймання-передачі майна. 08.07.2009 сторони договору уклали додаткову угоду №1 та додаток від 08.09.2009 про зміну порядку розрахунків за придбаний об'єкт. ТОВ "ТД "Геосистеми" виконало умови договору купівлі-продажу нерухомості на аукціоні, здійснило повну оплату вартості об'єкту. Також місцевий суд встановив, що позивач звернувся з позовом від 21.12.2015 після спливу 3-річного строку позовної давності, проте відмовив у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості.
Колегія суддів вважає висновки судів попередніх судових інстанцій передчасними, оскільки їх зроблено на підставі неповного з'ясування дійсних обставин справи та у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник зазначає, що суди попередніх судових інстанцій відмовляючи у задоволенні позову неправильно застосували норми ч.3 ст. 35 ГПК України та помилково надали преюдиціального значення оціночним висновкам, зробленим Господарським судом Львівської області при вирішенні справи №5/193, ототожнивши факти, встановлені цим судом, з їх юридичною оцінкою. Зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України у справах про визнання договору дійсним суд встановлює обставини щодо ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення договору, а не інші обставини чи підстави визнання договору недійсним. При цьому, посилаючись на ст. 657 ЦК України, в редакції, чинній на момент укладення договору, та постанову Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013, вказує, що договір купівлі-продажу підлягав нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, і при вирішенні спору про визнання цього договору дійсним не підлягала застуванню норма ч.2 ст. 220 ЦК України.При цьому скаржник стверджує, що оспорюваний договір купівлі-продажу вчинено з порушенням закону, оскільки договір не посвідчений нотаріально та не пройшов державної реєстрації, і відповідно до ч.1 ст. 220 ЦК України є нікчемним. Також позивач звертає увагу на те, що відсутнє погодження Кабінетом Міністрів України щодо можливості відчуження вказаного державного майна, відсутність погодження ДАК "Хліб України" на укладення такого договору, а також включення зазначеного майна ДП ДАК "Хліб України" "Львівський комбінат хлібопродуктів" до Переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації. Крім того, скаржник не погодився з висновком суду, що ним пропущений строк позовної давності. Вказує, що він не був стороною оспорюваного договору, тому початок перебігу позовної давності починається не від дня, коли йому стало відомо про укладення договору, а з моменту, коли йому стало відомо про укладення цього договору з порушенням закону.
Сервіси для юристів