Постанова ВГСУ від 21.12.2016 року у справі №911/1465/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 911/1465/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Швеця В.О., Сибіги О.М.розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Переробник"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016у справі № 911/1465/16 Господарського суду Київської областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Переробник"до1.Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, 2.Приватного підприємства "Східний Степ"провизнання недійсними рішення та договору оренди земельної ділянки

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаМиколаєнко В.М.- - відповідача-1не з'явився- - відповідача-2Базя Я.О., Крижановський І.В.

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство "Переробник" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області та Приватного підприємства "Східний Степ", в якій просило суд визнати недійсним рішення Зазимської сільської ради Броварського району Київської області "Про передачу в оренду земельної ділянки ПП "Східний Степ" в с. Зазим`є" від 09.10.2006 № 156-7-У та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 09.02.2007, укладений між Зазимською сільською радою Броварського району Київської області та Приватним підприємством "Східний Степ".

Позов обґрунтовано тим, що спірне рішення ради прийнято з порушенням порядку вилучення земельної ділянки, без згоди землекористувача.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.07.2016 (суддя Христенко О.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 (головуючий Власов Ю.Л, судді: Майданевич А.Г., Корсакова Г.В.) у справі № 911/1465/16 в позові відмовлено повністю. Рішення судів мотивовані недоведеністю позовних вимог.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів, Приватне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство "Переробник" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю.

Обґрунтовуючи свою касаційну скаргу, скаржник послався на те, що судами попередніх інстанцій не враховано, що позивач добровільно не відмовлявся від земельної ділянки, що перебуває в його постійному користуванні.

У відзиві на касаційну скаргу Приватне підприємство "Східний Степ" не погоджується з доводами скаржника і просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Зазимська сільська рада Броварського району Київської області не скористалась правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), не надіслала відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізувала процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення була повідомлена належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

У справі, яка переглядається, господарські суди встановили, що Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство "Переробник" (Приватне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство "Переробник") є постійним користувачем земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 33,0 га для на підставі рішення Зазимської сільської ради Броварського району Київської області та Державного акта І-КВ № 000455 на право постійного користування земельною ділянкою.

На підставі згоди голови ліквідаційної комісії ЗАТ "Переробник" Зазимська сільська рада Броварського району Київської області своїм рішенням № 442-25-ІУ від 28.07.2005 погодила місце розташування земельної ділянки, розташованої на землях позивача площею 4,0 га та надала Приватному підприємству "Східний Степ" (відповідач-2) дозвіл на розробку проекту відведення щодо передачі в довгострокову оренду земельної ділянки вказаною площею для розміщення виробничо-складського комплексу в с. Зазим`є по вул. Радгоспна.

Рішенням Зазимської сільської ради Броварського району Київської області № 156-7-У від 09.10.2006 "Про передачу в оренду земельної ділянки ПП "Східний Степ в с. Зазим'є" вилучено із земель позивача земельну ділянку площею 3,4708 га, із них: 1,6273 га рілля, 1,8435 га господарські двори в с. Зазим`є по вул. Радгоспна та передано її Приватному підприємству "Східний Степ" в оренду строком на п'ять років.

На підставі вказаного рішення, 09.02.2007 Приватне підприємство "Східний Степ" уклало із Зазимською сільською радою Броварського району Київської області договір оренди вказаної земельної ділянки строком на п'ять років, який зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що вчинено запис за № 040732500092 від 12.12.2007.

До матеріалів справи залучено копію акта приймання-передачі земельної ділянки від 09.02.2007 передачі Приватному підприємству "Східний Степ" земельної ділянки в оренду.

В своєму позові позивач послався на незаконність рішення Зазимської сільської ради Броварського району Київської області щодо передачі Приватному підприємству "Східний Степ" земельної ділянки в оренду, оскільки ця земельна ділянка в установленому законом порядку у законного землекористувача - Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Переробник" (Приватного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Переробник") не вилучалась і була передана зазначеному підприємству без достатніх правових підстав. Позивач вважає, що відповідне рішення ради не відповідає вимогам законодавства, діючого на момент його прийняття. Договір оренди земельної ділянки, який укладений на виконання цього рішення, має бути визнаним недійсним.

Матеріально-правовою підставою позову визначені ст.ст. 84, 92, 118, 123, 124, 141, 142, 152 Земельного кодексу України (далі по тексту - ЗК України), ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України)

Ухвалюючи рішення про відмову у позові, суди попередніх інстанцій послалися на те, що оскаржуване рішення прийнято у межах повноважень, оскільки позивач добровільно відмовився від спірної земельної ділянки, протягом 10 років нею не користувався, плату за користування не сплачував. На орендованій земельній ділянці відповідач-2 побудував виробничо-складський комплекс, на який оформив право власності.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними і недостатньо обґрунтованими, у зв'язку чим, прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.

Відповідно частини першої ст. 92 Земельного кодексу України (далі по тексту - ЗК України) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Пунктом "а" частини першої ст. 141 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення та укладення оспорюваного договору) передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Механізм добровільної відмови від права постійного користування земельною ділянкою передбачений у ст. 142 ЗК України.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 142 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення та укладення оспорюваного договору) припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.