Постанова ВГСУ від 21.12.2016 року у справі №910/2034/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 910/2034/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіВовка І.В.,суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників сторін:від позивачаОмельченка О.О.,від відповідача 1Печеної І.В., Ткаченка С.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" та Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат"на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 рокуу справі№ 910/2034/16 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг"до1. Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ"про стягнення 7 543 628 374, 77 грн,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" (надалі - ТОВ "Метінвест Холдинг", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом (з урахуванням збільшених позовних вимог) про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" (надалі - ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", відповідач 1) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" (надалі - ТОВ "Метінвест-СМЦ", відповідач-2) 7314875673,67 грн, а саме: 3667280899,98 грн основного боргу, 1645755277,47 грн інфляційних втрат, 166874788,76 грн 3% річних, 2063717408,56 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем 1 зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару відповідно до договору поставки №ГРД-01/10-5001 від 29.12.2010 року, яке було забезпечено порукою відповідача за договором поруки №МК-27/08/14 від 04.08.2014 року.

ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" позовні вимоги визнав частково у сумі 1406290120,15 грн основного боргу та 582505,00 грн пені. Відповідач 1 зауважує, що така сума заборгованості підтверджується підписаним сторонами актом звірки, а різниця, яка виникла у зв'язку із коригуванням ціни, пов'язаної зі зміною курсу НБУ UAH/USD, може бути сплачена лише після виставлення позивачем коригувальних рахунків.

Відповідач 1 заявив про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені та 3% річних та значив, що пеня може бути нарахована лише за 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), а положення ст. 625 ЦК України про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми боргу з урахуванням інфляційних втрат може бути застосоване тільки в разі, якщо валютою виконання зобов'язання є гривня.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2016 у справі №910/2034/16 (суддя Якименко М.М.) позов задоволено частково. Припинено провадження в частині стягнення 886986,74 грн основного боргу. Стягнуто з ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" на користь позивача 1406290120,15 грн основного боргу, 102570246,69 грн 3% річних, 42605,23 грн. судового збору. Стягнуто з ТОВ "Метінвест-СМЦ" на користь позивача 20000,00 грн основного боргу. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Майданевича А.Г., суддів: Власова Ю.Л., Тищенко А.І.) рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2016 року скасовано в частині стягнень з ПАТ "Алчевський металургійний комбінат". Стягнуто з ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" на користь позивача 3666373913,24 грн основного боргу, 164083559,59 грн 3% річних, 1540450098,52 грн пені. В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: ч. 1 ст. 264, ст. 625 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Відповідач 1 також звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 року скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2016 року залишити в силі. На думку відповідача 1, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального права, а саме: ст.ст. 251, ч. 2 ст. 533, 625 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України та умов договору, у зв'язку з чим було встановлено неправильно розмір основного боргу, 3 % річних та пені за договором.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 29.12.2010 року між ТОВ "Метінвест холдинг", як постачальником, та ВАТ "Алчевський металургійний комбінат", (правонаступником якого є ПАТ "Алчевський металургійний комбінат") як покупцем, укладено договір поставки №ГРД-01/10-5002 (надалі - договір), згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця залізорудний концентрат з базовим вмістом заліза 63,70% та базовим вмістом вологи 10,50% виробництва ВАТ "Центральний ГЗК", ВАТ "Північний ГЗК", ВАТ "Інгулецький ГЗК", ВАТ "Південний ГЗК", а покупець - прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах передбачених договором та специфікаціями до нього.

Зокрема, сторони погодили, що ціна на товар встановлюється в еквіваленті до іноземної валюти (долару США) та зазначається в специфікаціях (п. 5.1). Ціна за контрактний період - це фіксована в доларовому еквіваленті ціна товару (без урахування ПДВ, залізничного тарифу та доплат/знижок за зміни якісних характеристик товару), яка діє протягом визначеного контрактного періоду(п. 5.3.1). При цьому, відповідно до п. 2.2 договору протягом контрактного періоду, який становить 1 квартал, ціна товару в доларовому еквіваленті, встановлена відповідно до п. 5.3, залишається незмінною.

У розділі 6 сторони визначили порядок здійснення розрахунків за договором. Умови оплати: протягом 21 календарного дня, починаючи з дати поставки партії товару (включно з днем поставки). Якщо двадцять перший календарний день (починаючи з дати поставки та включаючи день поставки) припадає на вихідний або святковий день, оплата відповідних партій товару повинна бути здійснена не пізніше останнього робочого дня, що передує вихідному або святковому дню (п. 6.2.), при цьому:

- партія товару вважається повністю оплаченою, якщо еквівалентна доларова величина фактично здійснених покупцем платежів (в гривнях) за цю конкретну партію товару, перерахована з гривень в доларовий еквівалент за офіційним курсом НБУ UAH/USD на дату фактичної оплати цієї партії товару, дорівнює еквівалентній доларовій вартості цієї партії товару (п. 6.2.1.);

- рахунки-фактури на товар виставляються в день поставки партії товару в національній валюті України - гривні, виходячи із перерахунку в гривню ціни товару в доларовому еквіваленті, який діяв в поточному контрактному періоді поставки (з базовим вмістом заліза та базовим вмістом дріб'язку), а також приплат/знижок до ціни товару в доларовому еквіваленті, що діють в поточний контрактний період поставки за зміну якісних характеристик товару (вміст заліза, вміст дріб'язку). При виставленні рахунків-фактур, для цілей перерахунку, ціна товару в доларовому еквіваленті і доплати/знижки в доларовому еквіваленті множаться на офіційний курс НБУ UAH/USD, встановлений на дату поставки партії товару. Для виставлення рахунків-фактур приймається вага партії товару, вказана в залізничній накладній та фактичні якісні характеристики товару (вміст заліза, вміст дріб'язку), що вказані в сертифікаті якості виробника (п. 6.2.2);

- у випадку, якщо еквівалентна доларова величина фактично здійснених покупцем платежів (в гривні) за конкретну партію товару, перерахована з гривні в доларовий еквівалент за офіційним курсом НБУ UAH/USD на дату фактичної оплати цієї партії товару, перевищує еквівалентну доларову вартість партії товару, розрахованої виходячи з еквівалентних доларових цін і еквівалентних доларових приплат/знижок, фактичної ваги та фактичних якісних характеристик даної партії товару, то різниця в доларовому еквіваленті між доларовою величиною фактично здійснених покупцем платежів (в гривнях) за конкретну партію товару, перерахованої з гривень в доларовий еквівалент по офіційному курсу НБУ UAH/USD на дату фактичної оплати цієї партії товару і еквівалентної доларової вартості даної партії, розрахованої виходячи із еквівалентних доларових цін і еквівалентних доларових приплат/знижок, фактичної ваги та фактично якісних характеристик цієї партії товару, враховується як часткова оплата в доларовому еквіваленті наступної партії товару. Корегування ціни товару в гривні оформлюється коригувальними рахунками та податковими накладними на дату оплати партії товару (п. 6.2.3);

- у випадку, якщо еквівалентна доларова величина фактично здійснених покупцем платежів (в гривні) за конкретну партію товару, перерахована з гривні в доларовий еквівалент за офіційним курсом НБУ UAH/USD на дату фактичної оплати цієї партії товару, є меншою еквівалентної доларової вартість цієї партії товару, розрахованої виходячи з еквівалентних доларових цін і еквівалентних доларових приплат/знижок, фактичної ваги та фактичних якісних характеристик даної партії товару, то різниця в доларовому еквіваленті між еквівалентною доларовою вартістю цієї партії товару, розрахованої виходячи з еквівалентних доларових цін і еквівалентних доларових приплат/знижок, фактичної ваги та фактичних якісних характеристик даної партії товару і доларової величини фактично здійснених покупцем платежів (в гривнях) за конкретну партію товару, перерахованої з гривень в доларовий еквівалент по офіційному курсу НБУ UAH/USD на дату фактичної оплати цієї партії товару, повинна бути сплачена покупцем у гривні в той же день, по офіційному курсу НБУ UAH/USD на дату оплати. Корегування ціни товару в гривні оформлюється коригувальними рахунками на дату оплати партії товару (п. 6.2.4).

Згідно з п. 8.3 договору сторони погодили, що в разі порушення покупцем строків оплати, передбачених п. 6.2 договору, покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочки. Пеня нараховується за весь період прострочки аж до фактичного моменту оплати.

На забезпечення виконання зобов'язань за цим договором 04.08.2014 року між ТОВ "Метінвест холдинг" (кредитор) та ТОВ "Метінвест-СМЦ" (поручитель), відповідно до умов якого поручитель зобов'язався солідарно (в межах 20000 грн) відповідати перед кредитором за своєчасне та повне виконання зобов'язань ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" (боржник) за договором поставки, включаючи можливу відповідальність за несвоєчасну оплату коштів, а також щодо сплати пені, процентів та штрафів, передбачених договором поставки.

На виконання умов договору в період з жовтня 2012 року по серпень 2014 року (включно) позивач здійснив поставку товару на загальну суму 565696510,98 доларів США.

Факт поставки товару відповідачем-1 не заперечується, а також підтверджується наявними в матеріалах справи залізничними накладними, актами приймання-передачі продукції, рахунками-фактури.

01.03.2015 року сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого заборгованість ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" перед ТОВ "Метінвест Холдинг" складає 1412206122,19 грн.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість за договором поставки підлягає стягненню у сумі 1406310120,15 грн (1406 290 120,15 грн - з відповідача-1, а 20 000,00 грн - з відповідача-1) з урахуванням 3 % річних в сумі 102 570 246,69 грн, оскільки в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.2015 року, з якого вбачається, що заборгованість ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" перед ТОВ "Метінвест Холдинг" по договору ГРД-01/10-5001 від 29.12.2010 року становить 1412206122,19 грн, після підписання відповідач 1 частково сплатив борг (5009015,37 грн - до порушення провадження у справі, 886986,74 грн - під час розгляду справи у суді), і позивачем не надано корегувальних рахунків. У стягненні пені в сумі 2063717408,56 грн та 3% річних в сумі 64304542,07 грн суд першої інстанції відмовив у зв'язку із спливом позовної давності, про застосування якої заявив відповідач. У стягненні інфляційних втрат місцевий господарський суд відмовив, посилаючись на те, що стягнення інфляційних нарахувань на суму основної заборгованості не є можливим, оскільки індекс інфляції розраховується лише стосовно національної валюти України (гривні).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості з відповідача 1 за договором поставки та постановляючи в цій частині нове рішення про стягнення 3667280899,98 грн, апеляційний господарський суд, посилаючись на умови договору поставки, ст. 533 ЦК України та п. 3.4 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" виходив з того, що оскільки у договорі сторони визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті на день платежу, зобов'язання відповідачем 1 за договором виконані неналежним чином, що призвело до виникнення заборгованості та спору у цій справі, сума заборгованості має вираховуватися у гривнях в еквіваленті до визначеної у специфікаціях у доларах США суми на дату фактичної оплати на день подання позову. Суд апеляційної інстанції зауважив, що висновок суду щодо визначення суми заборгованості відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків прямо суперечить положенням договору.

Оскільки сторони у п. 8.3 договору погодили, що пеня нараховується за весь період прострочки аж до фактичного моменту оплати, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що шестимісячний строк позовної давності, встановлений у ч. 6 ст. 232 ГК України не застосовується, тому вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в межах суми, нарахованої протягом одного року, що передують зверненню позивача до суду з цим позовом, і складає 1540450098,52 грн.