ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2016 року Справа № 910/13464/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Корсака В.А.розглянувши матеріали касаційної скаргиКомунального підприємства "Київпастранс", м. Київна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 рокуу справі господарського суду міста Києваза позовомКиївської міської організації українського товариства сліпих, м. КиївдоКомунального підприємства "Київпастранс", м. Київза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаКомунального підприємства "Благоустрій", м. Київпрозобов'язання вчинити дії
за участю представників
позивача: Кобилянський В.А., Сорочинський В.М.,
відповідача: Сидорова І.М.,
третьої особи: не з'явився
В С Т А Н О В И В:
Київська міська організація українського товариства сліпих звернулась до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про усунення помилки) до комунального підприємства "Київпастранс" (далі за текстом - КП "Київпастранс") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - комунального підприємства "Благоустрій" (далі за текстом - КП "Благоустрій") про зобов'язання відповідача усунути порушення облаштування зупинок громадського транспорту по вул. Попудренка у м. Києві біля станції метро "Дарниця" з приведенням їх у відповідність до пп. 3.7.4 п. 3 ДСТУ № 3587-97, п. п. 27, 35 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року № 198, відповідно до яких у населених пунктах малі архітектурні форми (крім кіосків для продажу проїзних квитків на зупинках громадського транспорту) розміщуються за межею тротуару, пішохідних доріжок, алей на відстані не менше 1 метр, але не ближче ніж 5 метрів до проїзної частини доріг і вулиць; п. 5.3.3.2 ГБН В.2.3-218-550:2010, відповідно до якого розміри павільйону, навісу визначаються з урахуванням кількості людей (потенціальних пасажирів) з розрахунку 1 кв. м на одну людину та не допускається розміщення на території павільйону, навісу, кіосків та інших об'єкті торгівельного призначення.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.04.2016 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 року позов задоволено повністю: зобов'язано КП "Київпастранс" усунути порушення облаштування зупинок громадського транспорту по вул. Попудренка у м. Києві біля станції метро "Дарниця" шляхом приведення зупинок у відповідність до: пп. 3.7.4 п. 3 Державного стандарту України 3587-97 "Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди"; п. п. 27 та 35 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року № 198; пп. 5.3.3.2 п. 5 Галузевих будівельних норм України "Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Зупинки маршрутного транспорту. Загальні вимоги проектування".
Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що зупинка громадського транспорту біля станції метро "Дарниця" по вул. Попудренка в місті Києві, на якій постійно здійснюється висадка - посадка пасажирів, в тому числі і осіб з вадами зору, облаштована з порушенням діючих норм та правил, за відсутності дозвільних документів та погоджень, що вказує на правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, КП "Київпастранс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 року і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Київською міською організацією українського товариства сліпих відзиву на касаційну скаргу подано не було.
В судовому засіданні представник відповідача просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 року - скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю, а представники позивача проти доводів касаційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.
Третю особу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вона не скористалась передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Київська міська організація українського товариства сліпих є добровільною громадською організацією, яка діє відповідно до Конституції України, чинного законодавства та установчих документів.
Згідно зі Статутом Київської міської організації українського товариства сліпих основною метою її діяльності є захист інтересів членів організації, інтеграція їх у суспільство, соціально-трудова та медична реабілітація.
Виходячи зі своїх функції та мети діяльності, Київська міська організація українського товариства сліпих спільно з органами державної влади України і органами місцевого самоврядування створює інвалідам зору необхідні умови для реалізації громадянських та соціально-економічних прав і можливостей участі у формуванні доступного середовища життєдіяльності та забезпечення без бар'єрного доступу інвалідів зору до соціальних та комунальних об'єктів.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" органи державної влади, підприємства (об'єднання), установи і організації (незалежно від форм власності і господарювання) зобов'язані створювати умови для безперешкодного доступу інвалідів до жилих, громадських і виробничих будинків, споруд, громадського транспорту, для вільного пересування в населених пунктах.
Згідно зі ст. 28 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, організації та фізичні особи - підприємці, що здійснюють транспортне обслуговування населення, зобов'язані забезпечити спеціальне обладнання транспортних засобів, вокзалів, аеропортів та інших об'єктів, яке б дало змогу інвалідам безперешкодно користуватися їх послугами.
З урахуванням своїх функцій та мети діяльності, Київська міська організація українського товариства сліпих звернулась до господарського суду з позовом про зобов'язання відповідача усунути порушення облаштування зупинок громадського транспорту по вул. Попудренка у м. Києві біля станції метро "Дарниця", обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у м. Києві склалася ситуація, коли при облаштуванні зупинок громадського транспорту системно грубо порушуються норми діючого законодавства, стандартів і правил щодо їх (зупинок) облаштування, встановлення на них павільйонів, тимчасових споруд та малих архітектурних форм. Такі порушення створюють незручності для здорових людей, а для інвалідів по зору такі порушення створюють небезпеку для життя, оскільки обмежують вільне і безперешкодне пересування сліпих до громадського транспорту.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що біля станції метро "Дарниця" по вул. Попудренка у м. Києві розташована зупинка громадського транспорту, на якій постійно здійснюється висадка - посадка пасажирів, в тому числі і осіб з вадами зору. На зазначеній зупинці облаштовано павільйони, в яких розміщені тимчасові споруди торгівельного призначення, що встановлені з порушенням вимог Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року № 198 (п. п. 27, 35), пп. 3.7.4. п. 3 ДСТУ № 3587-97, п. 5.3 ГБН В.2.3.-218-550:2010, а саме: розміщені на тротуарі, на відстані менше 5 метрів від краю проїзної частини вулиці, безпосередньо на зупинці громадського транспорту та без погодження з Державтоінспекцією.
Відповідно до Правил благоустрою міста Києва, які затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року № 1051/1051, зупинка громадського транспорту - спеціально обладнаний пункт для очікування наземного пасажирського транспорту, посадки і висадки пасажирів.
Згідно з п. 8.1.8 Правил благоустрою міста Києва благоустрій зупинок громадського транспорту і, зокрема, утримання посадочних площадок здійснює КП "Київпастранс" - на зупинках з кіосками по продажу проїзних документів та на відокремлених трамвайних полотнах, а також забезпечує утримання елементів транспортної інфраструктури зупинок громадського транспорту: покажчиків зупинок, лав для сидіння, павільйонів очікування, кіосків з продажу проїзних документів, засобів електронної оплати за проїзд та їх поповнення, електронних інформаційних табло відліку часу прибуття громадського транспорту, диспетчерських пунктів.
Статутом КП "Київпрастранс" також передбачено, що предметом діяльності відповідача є облаштування зупинок наземного міського пасажирського транспорту загального користування павільйонами очікування, зупинковими комплексами, кіосками із продажу проїзних квитків, товарів народного споживання у порядку, встановленому власником або уповноваженим ним органом.
Відповідно до п. п. 5.1.2, 5.1.3 Галузевих будівельних норм В.2.3.-218-550:2010 "Зупинки маршрутного транспорту" на зупинках повинні бути створені умови безпечного і комфортного очікування маршрутного транспорту у будь-яку погоду та зручної посадки і висадки з нього; зупинка повинна бути розміщена і влаштована таким чином, щоб пішоходи (майбутні пасажири) могли без перешкод прибувати до посадкового майданчика, рухаючись поза межами проїзної частини по тротуару або пішохідної доріжці, а пасажири на інвалідних колясках могли вільно пересуватись від зупинки до тротуару чи пішохідної доріжки.
Сервіси для юристів