Постанова ВГСУ від 21.12.2015 року у справі №910/7184/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року Справа № 910/7184/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Грека Б.М.,

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дулокомерс" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 р. (судді: Шапран В.В., Андрієнко В.В., Буравльов С.І.) у справі№910/7184/15-г господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дулокомерс" до1.Відділу державної виконавчої служби Дубровицького районного управління юстиції 2.Державної казначейської служби України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області простягнення 53 567, 89 євро, що еквівалентно 1 242 239, 37 грн. за участю представників: від позивача Троцька Л.Д., довіреність б/н від 08.09.2015 р.від відповідача 1 Велесик Т.М., довіреність вих. №5052 від 15.12.2015 р. від відповідача 2 не з'явилисьвід третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаВелесик Т.М., довіреність б/н від 15.10.2015 р.

В С Т А Н О В И В:

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дулокомерс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Дубровицького районного управління юстиції та Державної казначейської служби України про стягнення 53 567, 89 євро, що еквівалентно 1 242 239, 37 грн.

Заявлену до стягнення суму позивач визначив, як матеріальну шкоду завдану бездіяльністю органу державної влади.

Так, позивач, зокрема, вважає, що бездіяльність виконавчої служби при виконанні наказу господарського суду Рівненської області №5019/2785/11 від 16.05.2012 р. призвела до завдання шкоди майновим інтересам стягувача у вигляді не отриманих коштів присуджених рішенням суду в розмірі 43 680, 34 євро та упущеної вигоди в розмірі 9 887,55 євро.

У процесі судового розгляду вказаного позову до участі у справі залучено Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.05.2015 р. у справі №910/7184/15-г позов задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача 1 на користь позивача 43 680, 34 євро, що станом на 06.05.2015 р. становило 1 026 209 грн. 40 коп. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку про наявність у діях (бездіяльності) відповідача 1 всіх елементів складу цивільного правопорушення, що і стало підставою для застосування до нього такого виду деліктної відповідальності, як відшкодування шкоди. Однак, господарський суд першої інстанції погодився лише з розміром заявлених в позові збитків та визнав недоведеним причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями (бездіяльністю) відповідача 1 та упущенням позивачем вигоди на суму 10 357, 15 євро.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 р. у справі №910/7184/15-г рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2015 р. скасовано, прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Судове рішення апеляційного господарського суду, зокрема, вмотивовано недоведеністю у встановленому законом порядку факту бездіяльності державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Дубровицького районного управління юстиції.

Не погодившись з постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 р. у справі №910/7184/15-г та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга вмотивована неправильним застосуванням господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Скаржник, зокрема, вказує на те, що господарський суд апеляційної інстанції безпідставно визнав недоведеним факт бездіяльності відповідача лише з огляду на обставини встановлені в постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 р. у справі №5019/2785/11.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.12.2015 р., колегією суддів у складі: головуючий - Карабань В.Я., судді: Ємельянов А.С. (доповідач), Ковтонюк Л.В., касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дулокомерс" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 21.12.2015 р.

Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати №05-05/2609 від 21.12.2015 р., у зв'язку з відпусткою судді Карабаня В.Я., для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дулокомерс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 р. у справі №910/7184/15-г сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в наступному складі: суддя Ємельянов А.С. - головуючий (доповідач), судді: Грек Б.М., Ковтонюк Л.В.

До початку судового розгляду відповідач 1 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача скористались правом, наданим їм ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та подали відзиви на касаційну скаргу, в яких заперечили проти задоволення останньої через її безпідставність та необґрунтованість.

В судове засідання 21.12.2015 р. з'явився представник відповідача 1 та третьої особи.

Представник позивача був присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представника відповідача 2.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 р. у справі №910/7184/15-г та прийняти нове рішення про задоволення позову.