ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2016 року Справа № 910/5068/16
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.
перевіривши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "РАСЛ"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 (головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді Зубець Л.П., Зеленін В.О.)на рішеннягосподарського суду міста Києва від 18.05.2016 (суддя Лиськов М.О.)у справі№ 910/5068/16 господарського суду міста Києваза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Фірма "РАСЛ"доДепартаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провнесення змін до договору,
за участю представниківпозивачаКожема Ю.М.,відповідачаГлущенко Д.В.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.05.2016 у справі 910/5068/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016, позивачу відмовлено в задоволенні позову про внесення змін до договору.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права, зокрема, ст.ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07.09.2011 ТОВ Фірма "РАСЛ" отримало Декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції з розширенням нежитлового будинку під адмінбудинок по вул. Кропивницького, 12-Б у Печерському районі м. Києва № КВ 08311041541.
10.10.2011 Департамент економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ Фірма "РАСЛ" уклали договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 338.
Предметом договору є сплата ТОВ Фірма "РАСЛ" пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку з реконструкцією з розширенням нежилого будинку під адміністративний будинок загальною площею 1657,91 кв. м по вул. Кропивницького, 12-Б у Печерському районі м. Києва.
Згідно з п. 1.3 договору та розрахунку обсягу участі (внеску) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста розмір пайового внеску складає 1 396,23 тис. грн.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що ТОВ Фірма "РАСЛ" сплачує пайовий внесок у сумі, вказаній у п. 2.1 цього договору, у термін з жовтня 2011 року по лютий 2013 року включно, рівними частинами щомісячно, але не пізніше 28-го числа кожного місяця на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету за вказаними реквізитами.
Відповідно п. 6.1 договору останній може бути змінений за згодою сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди.
Пунктом 10.2 договору погоджено, що проекти додаткових угод готує Головне управління економіки та інвестицій та надсилає забудовнику листом у двох примірниках, підписаних начальником Головного управління економіки та інвестицій або уповноваженою ним особою без відбитку печатки.
В судах попередніх інстанцій позивач вказав, що з 27.03.2012 ним перераховано до спеціального фонду міського бюджету пайовий внесок у розмірі 492000,69 грн. Залишок пайового внеску відповідно п. 1.3 договору та розрахунку обсягу участі (внеску) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста складає 903000,54 грн.
Листом № 050/1766 від 18.02.2016 позивач звернувся до відповідача з проханням внести зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди від 15.02.2016, яка передбачала б зміну кінцевої дати сплати пайових внесків з лютого 2013 року на грудень 2017 року, а також виключення з положень п.п. 3.2, 3.3, 3.10, 3.11, 4.1.1, 4.5 договору коригування та сплату пайових внесків з урахуванням індексу інфляції.
02.03.2016 листом № 050/08-1862 Департамент економіки та інвестиції повідомив ТОВ Фірма "РАСЛ" про відмову в підписанні додаткової угоди до договору. Відмова обґрунтована положеннями п. 10.2 договору, яким передбачено, що проекти додаткових угод готує Департамент економіки та інвестиції і надсилає забудовнику.
З огляду на зазначене позивач звернувся з позовом до суду та просить внести зміни до договору, які викладені у додатковій угоді від 15.02.2016.
Позивач зазначає, що платіж у розмірі 487000,00 грн. за будівництво водопровідної, каналізаційної та водостічної мережі на рахунок ПАТ "Київводоканал" за платіжним дорученням № 119 від 30.08.2013 є участю ТОВ Фірма "РАСЛ" у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку з чим пайовий внесок слід зменшити на вказану суму. А також посилається на ймовірне завищення пайових внесків у зв'язку з відсутністю карти економіко-планувальних зон.
Згідно зі ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Суди попередніх інстанцій вірно встановили, що позивач у позові та листі № 050/1766 від 18.02.2016 посилається на ч. ч. 2, 9 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", проте фактично цитує ч. 3 та абз. 7 ч. 9 ст. 40 зазначеного Закону.
Даними нормами визначено, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3).
Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (абз. 7 ч. 9).
Відповідно п. 3 ч. 1 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ч. 3, абз. 7 ч. 9 ст. 40 набирають чинності з 01.01.2013. Тобто зазначені позивачем положення набрали чинності після укладення договору.
Сервіси для юристів