ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2015 року Справа № 917/329/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Полянського А.Г.,
суддів: Коробенка Г.П., Мачульського Г.М.,
розглянувши касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка селян "Тростянець" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 рокуу справі господарського суду№ 917/329/15 Полтавської області за позовомзаступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Полтавської області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка селян "Тростянець" простягнення збитків у сумі 1 195 316 грн. за участю представників сторін:
позивача - не з"явились,
відповідача - Сизьоненко О.В. дов. від. 01.01.2015 р.,
третьої особи - Суходольський С.М. посв. № 020273.
За розпорядженням секретаря другої судової палати від 20.10.2015 розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: головуючий - Полянський А.Г., судді - Коробенко Г.П., Мачульський Г.М.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.04.2015 року (суддя - Тимощенко О.М.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка селян "Тростянець" 1 195 316 грн. збитків, завданих державі самовільним використанням водних ресурсів. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка селян "Тростянець" в доход Державного бюджету України 23 906,32 грн. судового збору.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду (судді -Бондаренко В.П., Россолов В.В., Тихий П.В.) рішення Господарського суду Полтавської області від 28.04.2015 року залишено без змін.
Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Спілка селян "Тростянець" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
СТОВ "Спілка селян "Тростянець" було видано дозвіл на спеціальне водокористування від 13.06.2008 № 1484, термін дії якого закінчився 11.06.2013 року.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією у Полтавській області у період з 15.05.2014 року по 04.06.2014 року було проведено планову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства в діяльності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка селян "Тростянець", за результатами якої складено акт № 252/01-01-14. Перевіркою встановлено, що товариство здійснювало самовільний забір води без дозволу на спеціальне водокористування у період з 12.06.2013 року по 15.05.2014 року.
Об'єм самовільно забраної води із свердловин підприємства згідно з довідкою від 15.05.2014, наданою СТОВ "Спілка селян "Тростянець" та звіту товариства по формі 2-ТП (водгосп) за 3 - 4 квартали 2013 року та 1 квартал 2014 року, становить: з 01.07.2013 р. по 31.12.2013 р. - 18100 куб. м води, з 01.01.2014 р. по 31.03.2014 р. - 12100 куб.м води.
СТОВ "Спілка селян "Тростянець" не вівся журнал первинного обліку водоспоживання, побічними методами за формою ПОД-12 за період з 12.06.2013 р. по 15.05.2014 р. тому органом державного контролю фактичний об'єм води, що використовувався самовільно без дозвільних документів, визначався на підставі даних статистичної звітності товариства по формі 2-ТП (водгосп).
З матеріалів справи вбачається, що згідно розрахунків, проведених Державною екологічною інспекцією у Полтавській області відповідно до п. 9.2 "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 року № 389 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783 та статистичної звітності, сума збитків, завданих довкіллю внаслідок самовільного водокористування становить 1 195 316 грн..
Згідно ч. 3 ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Відповідно до п. 4.5.2 Роз`яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів без відповідного дозволу є самовільним. Розмір цих збитків обчислюється на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик.
Приписами статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушень. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно ст. 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Сервіси для юристів