ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2015 року Справа № 910/25106/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКорсака В.А., суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б.за участю представників:позивача відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) Прокоп'єв І.К. (дов. від 26.01.2015 р.) Олексіюк М.В. (дов. від 26.01.2015 р.)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 р.у справі № 910/25106/14 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сап Україна"провизнання договору та додаткових угод недійсними
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сап Україна" про визнання недійсною з моменту укладення Ліцензійної угоди та угоди про підтримку програмного забезпечення №7-ркп/7442/19-13 від 29.03.2013 р. укладеної між Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сап Україна" з додатками; визнання недійсною додаткової угоди №1 від 17.07.2013 р. до Ліцензійної угоди та угоди про підтримку програмного забезпечення №7-ркп/7442/19-13 від 29.03.2013 р. укладеної між Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сап Україна" з додатком; визнання недійсною додаткової угоди №2 від 10.02.2014 р. до Ліцензійної угоди та угоди про підтримку програмного забезпечення №7-ркп/7442/19-13 від 29.03.2013 р. укладеної між Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сап Україна".
Свої позовні вимоги Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" обґрунтовує наступним.
Так, позивач вказує на те, що в силу ст. 1 та ч. 1 ст. 2 Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності" від 24.05.2012 р. № 4851-VI ПАТ "Укргазвидобування" є замовником в розумінні Закону № 4851-VI та відповідно є суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону.
Крім того зазначає, що всі закупівлі він здійснює за власні кошти, в силу ч. 3 ст. 2 Закону № 4851-VI, дія цього Закону розповсюджується на ПАТ "Укргазвидобування", у випадку здійснення ним закупівель товару (товарів), послуги (послуг), вартість яких дорівнює або перевищує 5 мільйонів гривень, а робіт - 10 мільйонів гривень.
Також, позивач наголошує, що п. 2.1 спірної угоди передбачено, що вартість програмного забезпечення становить 82192408,64 грн. разом з ПДВ (перевищує 5 мільйонів гривень), а в п. 4.3. спірної угоди визначено, що послуги з надання підтримки SAP Enterprise Support для Програмного забезпечення становить 18082329,00 грн. разом з ПДВ (перевищує 5 мільйонів гривень), а відтак в силу ст. 1 та ст. 2 Закону № 4851-VI на закупівлю програмного забезпечення та послуги з надання підтримки, передбачених угодою, розповсюджуються норми Закону №4851-VI та при закупівлі зазначеного програмного забезпечення та послуг мала бути проведена процедура закупівлі, передбачена цим Законом.
В своїй позовній заяві позивач зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону №4851-VI замовники здійснюють закупівлі відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 р. № 2289-VI з урахуванням особливостей, визначених цим законом.
Разом з тим, позивач в своїй позовній заяві наголошує, що перед укладенням угоди №7-ркп/7442/19-13 від 29.03.2013 р. будь-яка з процедур закупівель із визначених в ч. 1 ст. 12 Закону №2289-VI не проводилася та відповідно інформація щодо проведення такої закупівлі не розміщувалася на сайті Уповноваженого органу відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №2289-VI.
Таким чином, при укладенні угоди № 7-ркп/7442/19-13 від 29.03.2013 р. сторонами порушено норми Законів № 4851-VI та № 2289-VI щодо обов'язковості проведення процедур закупівель, передбачених цими Законами перед укладенням договору.
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.03.15 р. у даній справі (колегія суддів у складі головуючого судді Грєхової О.А., суддів Пукшина Л.Г., Сташківа Р.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Коршун Н.М., суддів Алданової С.О., Дикунської С.Я.), у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішенням господарського суду міста Києва від 30.03.15 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 р. скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Вимоги касаційної скарги скаржник, також, обґрунтовує порушенням судами попередніх інстанцій норм ч. 5 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 р. №2289-VI, ст. 1, 2 Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності" та ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.
У поясненнях по справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Сап Україна" додатково зауважує про обставини, які були враховані судами попередніх інстанцій, як докази.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Сап Україна" надає пояснення по справі та просить у задоволення касаційної скарги відмовити.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.09.2015 р. касаційну скаргу у справі №910/25106/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 21.10.2015 р. представників сторони, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписом ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому, за змістом п.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" (Ліцензіат та/або замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "САП Україна" (SAP) було укладено ліцензійну угоду та угоду про підтримку програмного забезпечення №7-ркп/2013 (номер угоди був змінений на 7-ркп/7442/19-13 відповідно до додаткової угоди №2 від 10.02.2014 р.), за умовами якої SAP надає Ліцензіату майнові права на використання об'єкту інтелектуальної власності, а Ліцензіат приймає такі права на Використання Програмного забезпечення, документації та інших матеріалів SAP, Бази даних і Програмного забезпечення стороннього виробника в межах Території у тому вигляді, в якому ці умови визначені в ЗУУ та/або умовах використання. Права використання програмного забезпечення SAP надаються на умовах невиключної ліцензії. Під "Використанням" слід розуміти активацію технологічних властивостей Програмного забезпечення, завантаження, виконання, застосування, зберігання Програмного забезпечення та отримання доступу до нього, відображення інформації, отриманої в результаті використання таких можливостей або виконання будь-яких інших дій із Програмних забезпеченням відповідно до цілей, для яких воно призначене.
Предметом ліцензійної угоди від 29.03.2013 р. є надання позивачу майнових прав на використання об'єкту інтелектуальної власності (права використання програмного забезпечення SAP та/або ліцензії).
Відповідно до п. 2.1 ліцензійної угоди програмне забезпечення, для якого ліцензіату було надано ліцензію згідно з цією угодою, і пов'язаних з цим виплати складаються з компонентів, зазначених у додатку 1 і позначених як ліцензовані. Надання прав використання відбувається шляхом підписання акту приймання-передачі прав на використання програмного забезпечення SAP, якщо інше не передбачено самим актом. На дату складання угоди загальна сума оплати за надання прав на використання згідно з додатком 1 складає 68493673,87 грн., крім того ПДВ у розмірі 13698734,77 грн. Разом з ПДВ 82192408,64 грн. В тому числі:
- вартість фази 1 - 18606684,53 грн. з ПДВ. Дата передачі прав на використання 29.03.2013 р.;
Сервіси для юристів