Постанова ВГСУ від 21.10.2015 року у справі №5/25-38

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 5/25-38 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Євсікова О.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Орлея"на ухвалу від та на постанову відГосподарського суду Волинської області 05.05.2015 Рівненського апеляційного господарського суду 04.06.2015у справі Господарського суду№ 5/25-38 Волинської областіза позовомПершого заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділеннядоПублічного акціонерного товариства "Орлея"прозвернення стягнення на заставлене майноу судовому засіданні взяли участь представники:- прокуратури - позивача Жук І.К.; Кривошеєв М.В.;- відповідача повідомлений, але не з'явився;Згідно з розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України Євсікова О.О. від 20.10.2015 № 02-05/807 розгляд справи № 5/25-38 Господарського суду Волинської області здійснюється у складі колегії суддів: головуючий - Губенко Н.М., судді Барицька Т.Л., Євсіков О.О.

ВСТАНОВИВ:

09.02.2007 Перший заступник прокурора Волинської області звернувся до Господарського суду Волинської області в інтересах держави в особі Української державної інноваційної компанії в особі Рівненського регіонального відділення з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Луцький Райагропостач" про звернення стягнення на заставлене майно відповідно до договору застави від 20.07.2001.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 13.03.2007 у справі № 5/25-38, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2007 та постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2008, позов задоволено.

На виконання рішення Господарського суду Волинської області від 13.03.2007 у справі № 5/25-38 судом першої інстанції видано накази №№ 5/25-1, 5/25-2 від 17.10.2007 для пред'явлення до примусового виконання.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 17.08.2011 у справі № 5/25-38 заяву Відкритого акціонерного товариства "Луцький Райагропостач" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Волинської області від 13.03.2007 у справі залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 13.03.2007 у справі № 5/25-38 - без змін.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 19.09.2011 у справі № 5/25-38 заяву Відкритого акціонерного товариства "Луцький Райагропостач" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Волинської області від 13.03.2007 у справі залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 13.03.2007 у справі № 5/25-38 - без змін.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.11.2011 у справі № 5/25-38, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.02.2012, ухвалу Господарського суду Волинської області від 17.08.2011 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.09.2011 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 24.04.2012 у справі № 5/25-38, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.05.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2012, заяву відповідача про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню залишено без задоволення.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 09.07.2012 у справі № 5/25-38, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.01.2013, відмовлено у задоволенні заяви відповідача про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.

04.12.2013 Публічне акціонерне товариство "Орлея", яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Луцький Райагропостач", звернулося до Господарського суду Волинської області із заявою про визнання наказів Господарського суду Волинської області №№ 5/25-1, 5/25-2 від 17.10.2007 такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 12.12.2013 у справі № 5/25-38 (суддя Слупко В.Л.) припинено провадження за заявою Публічного акціонерного товариства "Орлея" про визнання наказів Господарського суду Волинської області №№ 5/25-1, 5/25-2 від 17.10.2007 такими, що не підлягають виконанню.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.01.2014 у справі № 5/25-38, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.04.2014, скасовано ухвалу Господарського суду Волинської області від 12.12.2013 у справі № 5/25-38; справу № 5/25-38 передано на розгляд господарського суду Волинської області.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 05.05.2014 у справі № 5/25-38 (суддя Слупко В.Л.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2014, відмовлено у задоволенні заяви відповідача про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.

24.04.2015 Публічне акціонерне товариство "Орлея" звернулося до Господарського суду Волинської області із заявою про визнання наказів Господарського суду Волинської області №№ 5/25-1, 5/25-2 від 17.10.2007 такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 05.05.2015 у справі № 5/25-38 (суддя Слупко В.Л.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Гудак А.В., судді Олексюк Г.Є., Сініцина Л.М.), відмовлено у задоволенні заяви відповідача про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Орлея" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 05.05.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 у справі № 5/25-38, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України одним з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 42 (Рівність перед законом і судом) та 43 (Змагальність) ГПК України.

В силу приписів ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього ж Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, передбачених процесуальним законом.

Статтею 117 ГПК України передбачено, що господарський суд розглядає заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. При цьому, неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви, якщо боржник і стягувач належним чином повідомлені про час і місце судового засідання з розгляду заяви.