Постанова ВГСУ від 21.10.2014 року у справі №911/3556/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 року Справа № 911/3556/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Круглікової К.С.,

Мамонтової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроремтехніка" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року та рішення господарського суду Київської області від 10.12.2013 року у справі №911/3556/13 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроремтехніка" про стягнення суми та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроремтехніка" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору,

за участю представників:

Позивача: ОСОБА_3, дов. № 1312 від 23.07.2013 року,

Відповідача: Здоровєйщева Т.Ю., дов. № 35 від 20.10.2014 року.

В с т а н о в и в :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФРП ОСОБА_2, Позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроремтехніка" (далі - ТОВ "Агроремтехніка"), з урахуванням уточнень до позовних вимог, про стягнення 101655,00 грн., з яких: 85800,00 грн. плати за користування приміщенням і 15855,00 грн. плати за землю, на підставі договору № 01/03-12 оренди нежитлового приміщення від 01.03.2012 року.

У свою чергу, ТОВ "Агроремтехніка" подало до господарського суду зустрічний позов до ФОП ОСОБА_2 про визнання недійсним договору № 01/03-12 оренди нежитлового приміщення від 01.03.2012 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 10.12.2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2014 року, первісний позов задоволено частково, а саме: стягнуто з ТОВ "Агроремтехніка" на користь ФОП ОСОБА_2 85800,00 грн. заборгованості по орендній платі. В іншій частині первісного позову та у задоволенні зустрічного позову, відмовлено.

За результатами перегляду вказаних судових рішень, постановою Верховного Суду України від 23.09.2014 року постанову Вищого господарського суду України від 03.06.2014 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

У поданій касаційній скарзі, ТОВ "Агроремтехніка", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і, зокрема ст.ст. 203, 215, 216, 238, 243 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 8, 15 Закону України "Про оренду землі" (далі - ЗУ "Про оренду землі"), просить скасувати прийняті у справі судові рішення повністю і прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 01.03.2012 року між ФОП ОСОБА_2 (Орендодавець) і ТОВ "Агроремтехніка" в особі його директора ОСОБА_2 (Орендар), було укладено договір № 01/03-12 оренди нежитлового приміщення (далі - Договір оренди), відповідно до умов якого (п.п. 1.1., 1.2.) Орендодавець зобов'язався передати Орендареві у строкове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1, загальною площею 374,7 кв.м. та земельну ділянку, для використання останнім у господарській діяльності.

Термін дії Договору оренди (п. 1.3.) визначено з 01.03.2012 по 28.02.2013 року.

В наступному Договір було пролонговано до 28.02.2014 року.

Також, пунктами 4.1., 4.2. Договору оренди передбачалось, що за оренду приміщення сплачується орендна плата у розмірі 6600,00грн. на місяць. Орендну плату Орендар сплачує незалежно від наслідків його господарської діяльності у безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 05 числа попереднього місяця.

Предметом спору у даній справі є вимоги ФОП ОСОБА_2 за первісним позовом - про стягнення 101655,00 грн., з яких: 85800,00 грн. плати за користування приміщенням і 15855,00 грн. плати за землю, за договором № 01/03-12 оренди нежитлового приміщення від 01.03.2012 року, з посиланням на положення ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625, 759, 762 ЦК України, умови Договору оренди, та на неналежне виконання ТОВ "Агроремтехніка" своїх зобов'язань по оплаті орендованого приміщення за період з вересня 2012 року по вересень 2013 року включно.

Водночас, вимогами ТОВ "Агроремтехніка" за зустрічним позовом є визнання недійсним Договору оренди, з посиланням на ст.ст. 202, 203, 205, 207, 215, 232, 238, 243 ЦК України і на те, що спірний договір від імені його сторін підписаний однією і тією ж особою, та не визначено у цьому договорі такі істотні умови, як розмір земельної ділянки та порядок повернення об'єкту оренди.

Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, на підставі встановлених обставин справи, встановивши неналежність виконання ТОВ "Агроремтехніка" своїх зобов'язань по внесенню орендної плати за користування майном, що є порушенням умов Договору оренди, і наявність заборгованості по оплаті орендованого приміщення та, водночас - відсутність правових підстав для стягнення орендної плати за землю, дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову, стягнувши з ТОВ "Агроремтехніка" на користь ФОП ОСОБА_2 85800,00 грн. боргу по орендній платі.

Щодо зустрічних позовних вимог, то суди попередніх інстанцій дійшли висновків про відсутність підстав, зазначених ТОВ "Агроремтехніка" у його зустрічному позові, для визнання Договору оренди недійсним, відмовивши у його задоволенні.

Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій у повній мірі погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на таке.

Судове рішення вважається законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.