ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2016 року Справа № 922/4113/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,суддівБожок В.С., Мачульського Г.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиЗаступника прокурора Харківської області, м. Харківна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 рокуу справі господарського суду Харківської областіза позовомПрокурора Ленінського району м. Харкова, м. Харківдо1. Харківської міської ради, м. Харків; 2. Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Наш оберіг", м. Харків; 3. Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області, м. Харків; 4. Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області, м. Харківза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаДержавної інспекції сільського господарства в Харківській області, м. Харків проскасування рішення, визнання недійсним державного акту та зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників
прокуратури: Клюге Л.М.,
відповідача-1: не з'явився,
відповідача-2: не з'явився,
відповідача-3: не з'явився,
відповідача-4: не з'явився,
третьої особи: не з'явився
В С Т А Н О В И В:
Прокурор Ленінського району міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради та обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Наш оберіг" (далі за текстом - ОК "ЖБК "Наш оберіг") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, в якому просив визнати незаконним та скасувати п. 26 додатку 1 до рішення Харківської міської ради "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів" від 10.09.2008 року № 226/08; визнати недійсним Державний акт від 25.02.2009 року серії ЯД № 052710 на право власності на земельну ділянку, площею 7, 0950 га, кадастровий номер 6310137200:12:053:0002, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Житня, виданий ОК "ЖБК "Наш оберіг"; визнати недійсним запис у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 520967100002 щодо державної реєстрації Державного акту на право власності на земельну ділянку; зобов'язати ОК "ЖБК " Наш оберіг" передати, а Харківську міську раду прийняти земельну ділянку площею 7, 0950 га з кадастровим номером 6310137200:12:053:0002, про що скласти акт прийому-передачі.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.09.2015 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.11.2015 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області.
Рішенням господарського суду Харківської області від 11.01.2016 року залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що ОК "ЖБК "Наш оберіг" створений з порушенням вимог ст. ст. 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР, п. п. 4, 5, 8, 45, 74 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 30.04.1985 року № 186, оскільки ОК "ЖБК "Наш оберіг" не є житлово-будівельним кооперативом, його фактична мета створення та порядок організації та діяльності не відповідає вимогам, які встановлені щодо житлово-будівельного кооперативу; відсутні докази того, що члени кооперативу ОК "ЖБК "Наш оберіг" постійно проживали у місті Харкові та перебували на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов; рішення про створення кооперативу та список його членів не затверджені виконавчим комітетом Харківської міської ради; в статуті кооперативу не визначено кількості квартир у житловому будинку, які заплановано до будівництва кооперативом, що, відповідно, не відповідає меті кооперативу; в той же час, у задоволенні позовних вимог прокурора необхідно відмовити через сплив строків позовної давності, про наслідки застосування якої заявлено сторонами у спорі.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, Заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 року і прийняти нове рішення у справі, яким позовні вимоги прокурора задовольнити в повному обсязі.
Відповідачами відзивів на касаційну скаргу подано не було.
В судовому засіданні прокурор просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 року - скасувати і прийняти нове рішення у справі, яким позовні вимоги прокурора задовольнити в повному обсязі.
Відповідачів та третю особу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення прокурора, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як зазначав прокурор, в ході вивчення правомірності передачі у приватну власність земельних ділянок Харківською міською радою встановлено, що п. 26 додатку 1 до рішення 25 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів" № 226/08 від 10.09.2008 року надано у приватну власність ОК "ЖБК "Наш оберіг" земельну ділянку загальною площею 7, 0952 га (в межах Договору оренди землі від 03.03.2008 року № 540867100013) по вул. Житній для будівництва об'єкту зі зміною його функціонального призначення під житлову забудову.
На підставі вказаного рішення ОК "ЖБК "Наш оберіг" видано Державний акт на право власності на земельну ділянку від 25.02.2009 року серія ЯД № 052710, площею 7, 0950 га, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Житня.
Вказаний Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 520967100002.
З Витягу № 428/09 від 23.03.2009 року вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:12:053:0002 площею 7, 0950 га, що передана у власність ОК "ЖБК "Наш оберіг", складає 10 403 100 грн.
В обгрунтування позовних вимог прокурор зазначав, що вищевказане рішення Харківської міської ради прийнято всупереч вимогам ст. 41 Земельного кодексу, ст. ст. 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного Кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 року № 186, оскільки ОК "ЖБК "Наш оберіг" не є житлово-будівельним кооперативом, його фактична мета створення та порядок організації та діяльності не відповідає вимогам, які встановлені щодо житлово-будівельного кооперативу; відсутні докази того, що члени кооперативу ОК "ЖБК "Наш оберіг" на момент їх вступу в кооператив перебували на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов; рішення про створення кооперативу та список його членів не затверджені виконавчим комітетом Харківської міської ради; в статуті кооперативу не визначено кількості квартир у житловому будинку, які заплановано до будівництва кооперативом, що, відповідно, не відповідає меті створення кооперативу, що є підставою для визнання його незаконним та скасування згідно ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, а, відтак, незаконними є і Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на підставі цього рішення.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Сервіси для юристів