ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2016 року Справа № 909/110/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого, Мачульського Г.М., Сибіги О.М,перевіривши матеріали касаційної скаргиприватного підприємства "Тростянці"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справігосподарського суду Івано-Франківської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ІталінвестІФ"доприватного підприємства "Тростянці", відділу державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у м.Івано-Франківську (Відділ Держземагенства у м.Івано-Франківську)за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Хриплинська сільська рада Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, реєстраційна служба Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської областіпровизнання недійсним акту права власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача:Кравченко В.П. - дов. від 11.08.2016; від відповідача: Борис Л.Д. - дов. б/н від 26.08.2016;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 14.04.2015 (суддя: Фрич М.М.) господарського суду Івано-Франківської області в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Італінвест" до приватного підприємства "Тростянці" та Відділу державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в м. Івано-Франківську відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що в період придбання об'єкту нерухомості(18.04.2005) за договором купівлі-продажу була чинною ст.120 Земельного кодексу в редакції від 25.10.2001, відповідно якої покупець нерухомості, яким є позивач у справі, не набув автоматичного переходу права власності на земельну ділянку під придбаними об'єктами нерухомості.
Постановою від 01.06.2015 (судді: Бойко С.М.-головуючий, Бонк Т.Б., Якімець Г.М. ) Львівського апеляційного господарського суду рішення від 14.04.2015 частково скасовано.
Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 491935 від 10.12.2010, площею 0,4730 га, виданий приватному підприємству "Тростянці" м. Івано-Франківськ. В решті рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2015 залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що місцевий господарський суд безпідставно не застосував до правовідносин сторін ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції станом на 18.04.2005) та помилково в цій частині відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з постановою від 01.07.2015 Львівського апеляційного господарського суду приватне підприємство "Тростянці" звернулось з касаційною скаргою в якій просить зазначену постанову скасувати, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2015 у даній справі залишити без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІталінвестІФ" у запереченні просисть касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 без змін.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 07.09.2016 у даній справі визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді Мачульський Г.М., Сибіга О.М. Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.09.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вказаному вище складі.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
Господарськими судами встановлено, що за договором купівлі-продажу від 18.04.2005, укладеного між приватним підприємством "Тростянці" та товариством з обмеженою відповідальністю "ІталінвестІФ", позивач є власником нежитлових приміщень загальною площею 3 851, 1 кв. м., що розташовані за адресою: м. Івано-Франківськ, с. Хриплин, вул. Автоливмашівська, 7.
29.07.2005 рішенням Хриплинської сільської ради товариству з обмеженою відповідальністю "ІталінвестІФ", як власнику нерухомого майна надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для обслуговування викуплених у ПП "Тростянці" нежитлових приміщень за рахунок земель наданих в оренду ПП "Тростянці".
Судами встановлено, що в 2010 році ПП "Тростянці" виготовило технічну документацію із землеустрою, на підставі якої йому видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,2240 га. В подальшому на замовлення ПП "Тростянці" виготовлено нову технічну документацію із землеустрою, згідно якої проведено розподіл земельної ділянки площею 2, 2240 га на три земельні ділянки: площею - 0,4730 га, площею - 0,2325 га та площею - 1,5185 га. На вказані земельні ділянки, видано Державні акти на право власності за ПП "Тростянці", в тому числі Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,4730 га (серія ЯЛ № 491935 від 10.12.2010), на якій розташована будівля, що належить на праві власності позивачу за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 18.04.2005.
Предметом спору в даній справі є визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 491935 від 10.12.2010, площею 0,4730 га, кадастровий номер 2610197401:18:002:0053, за адресою: Івано-Франківська область, с. Хриплин, вул. Автоливмашівська, 7, виданий приватному підприємству "Тростянці" та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №021029400003, а також про зобов'язання Управління Держземагентства у м. Івано-Франківську скасувати реєстрацію Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 491935 від 10.12.2010, площею 0,4730 га, кадастровий номер 2610197401:18:002:0053.
Як встановлено господарськими судами, земельна ділянка площею 2,2240 га належала відповідачу -1 на праві власності на підставі рішення Хриплинської сільської ради від 28.12.2004 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення для обслуговування виробничих приміщень" та договору купівлі-продажу укладеного Хриплинською сільською радою та ПП "Тростянці" від 31.12.2004.
За ст. 120 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001, відчуження об'єктів нерухомого майна в період з 01.01.2002 до 20.06.2007 в період дій ст. 120 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001, не тягло за собою автоматичного переходу права власності на земельну ділянку під будівлями та спорудами. У таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до ст.120 Земельного кодексу України 2001 року на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що з моменту продажі нерухомого майна у відповідача припинилось право на земельну ділянку, на якій це майна розташоване, а відтак видача Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №491935 від 10.12.2010 є незаконною.Однак, господарськими судами не враховано, що дана земельна ділянка належала ПП "Тростянці" на праві власності за договором купівлі-продажу від 31.12.2004, а також те, що сторони за договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 18.04.2005 пунктом 8 цього договору визначили, що продавець за цим договором зобов'язується оформити в пеередбаченому чинним законодавством порядку право власності на земельну ділянку, розташовану під нежитловими приміщеннями та укласти з покупцем договір відчуження цієї земельної ділянки
До особи, яка придбавала житловий будинок, будівлю або споруду, з 01.01. 2004 (з моменту введення в дію Цивільного кодексу України) згідно ст. 377 Цивільного кодексу України, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.
Господарськими судами попередніх інстанцій не досліджено, який розмір земельної ділянки, знаходиться під будівлею та який необхідний для обслуговування будівель або споруд, право власності на які при відчуженні перейшло до набувача.
Відповідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004, розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з урахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Перевіривши відповідно ч.2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди, в порядку статей 43, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, не повно розглянули у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, що спричинило прийняття передчасного рішення.
Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.
Сервіси для юристів