ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2015 року Справа № 910/8850/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіЄвсікова О.О.суддів:Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідач у справі)за участю представників: від позивача:Литвиненко Ж.М. дов. від 5.01.2015від відповідача:Гринько О.А. дов. від 15.05.2014від третіх осібЯковлєв О.І. дов. від 9.06.2015 -від міністерства розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення та на постановуГосподарського суду міста Києва від 03.03.2015 Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015у справі№ 910/8850/13 Господарського суду міста Києваза позовомКонцерну "Міські теплові мережі"доПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"треті особи 1. Публічне акціонерне товариство "Запоріжгаз" 2. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України пропримусове виконання обов'язку в натурі
ВСТАНОВИВ:
Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про примусове виконання обов'язку в натурі, а саме: зобов'язати ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" провести списання заборгованості Концерну "Міські теплові мережі" в сумі 2 152 693,23 грн. у порядку, визначеному Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".
Позовні вимоги обґрунтовані вимогами пункту 5 частиною 1 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", з огляду на наявність підстав для списання відповідачем заборгованості, що обліковується за позивачем у розмірі 2 152 693,23 грн. у порядку, визначеному Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.05.2013 залучено до участі у справі № 910/8850/13 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.
Рішенням Господарського суду м. Києва 15.04.2014 у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 залучено до участі у справі в якості в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Запоріжгаз".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2014 рішення Господарського суду м. Києва від 15.04.2014 скасовано та прийняте нове рішення, яким позов задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2015 рішення Господарського суду м. Києва від 15.04.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2014. Справу № 910/8850/13 передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
За результатом нового розгляду справи № 910/8850/13 Господарський суд м. Києва рішенням від 03.03.2015 (суддя Плотницька Н.Б.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 (колегія суддів: головуючий Коршун Н.М., судді Дикунська С.Я., Алданова С.О.), позов задовольнив повністю та зобов'язав відповідача провести списання заборгованості Концерну "Міські теплові мережі" в сумі 2 152 693,23 грн. відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку"
Суди першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на вимоги статей 512, 514 Цивільного кодексу України та зазначивши, що заміна кредитора в зобов'язанні не змінює основного зобов'язання та моменту його виникнення, а укладання договору відступлення права вимоги не змінює періоду виникнення заборгованості позивача за природний газ, зазначили, що на вказану дату договору про відступлення права вимоги між ПАТ "Запоріжгаз" та ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вже набув чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", з огляду на що своє право на списання заборгованості за природний газ позивач отримав після визначення сум заборгованості підприємств Укроборонпрому за теплову енергію.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 03.03.2015 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, зокрема статей 33, 34, 43, 104 Господарського процесуального кодексу України, статей 11, 13, 509, 512, 514, 526, 601 Цивільного кодексу України, статей 144, 173, 174 Господарського кодексу України, а також вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку". При цьому скаржник наголошує на тому, що судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано обставини справи, не досліджено умов та порядку списання заборгованості, передбачених Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", відповідно до якого списанню підлягає заборгованість суб'єктів господарювання, яка обліковується станом на 01.09.2012, тоді я к в даному випадку на цю дату у бухгалтерському обліку відповідача заборгованість позивача перед ним не обліковувалась, оскільки вона виникла лише після підписання договору відступлення права вимоги від 31.10.2012. Крім того, на думку скаржника, позивачем обрано спосіб захисту, який не передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши доводи представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що 23.09.2011 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (постачальник) та Концерном "Міські теплові мережі" (споживач) укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 1Н, відповідно до умов якого постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і надання послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
Відповідно до пункту 4.6 договору, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 27.09.2011, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовим або плановим платежем із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку 2 до договору. У випадку недоплати вартості послуг за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, за період з жовтня 2011 року по серпень 2012 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" поставило Концерну "Міські теплові мережі" природного газу на 398 820 414,73 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу.
Однак в порушення умов договору споживач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого газу, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 82 178 845,96 грн.
В подальшому, 31.10.2012 між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (новий кредитор) укладено договір № 14/6706/12 про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора Концерну "Міські теплові мережі" за договором на постачання природного газу № 1Н від 23.09.2011 у сумі 82 178 845,96 грн.
Пунктом 1.2. договору про відступлення права вимоги передбачено, що крім передачі права вимоги оплати спожитого газу за вищевказаним зобов'язанням до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.
Відповідно до пункту 2.4. договору про відступлення права вимоги, сторони договору здійснюють розрахунки за цим договором на визначену в пункті 1.1. договору суму права вимоги, переданого від первісного кредитора новому кредитору шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно статті 601 Цивільного кодексу України.
Предмет спору у даній справі становить вимога Концерну "Міські теплові мережі" про зобов'язання ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" провести списання заборгованості, що обліковується за позивачем у розмірі 2 152 693,23 грн. у порядку, визначеному Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".
Направляючи дану справу на новий розгляд суд касаційної інстанції зазначив, що застосовуючи до спірних відносин пункт 5 частини 1 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" апеляційний суд не звернув уваги на передумову списання заборгованості позивача, встановлену цією статтею, а саме, що така заборгованість повинна бути списана виключно в межах сум, списаних підприємствам оборонно-промислового комплексу. При цьому питання встановлення фактів списання відповідної заборгованості підприємствам оборонно-промислового комплексу, дослідження процедури списання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу за теплову енергію, визначення обсягу їх заборгованості та розміру списаної заборгованості залишились поза увагою суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду справи суди, беручи до уваги наведені вказівки, що містяться в постанові Вищого господарського суду від 12.01.2015, які згідно частини 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для судів, дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Концерну "Міські теплові мережі", з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.
30.10.2012 набув чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" від 06.09.2012, який визначає комплекс економічних заходів, спрямованих на вирішення питань заборгованості та забезпечення стабільного розвитку державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром", та вирішує питання заборгованості перед соціальними фондами, заборгованості за природний газ, електричну та теплову енергію, водопостачання та водовідведення шляхом її списання та встановлює механізм такого списання.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1221 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром" з метою підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами Кабінет Міністрів України утворено Державний концерн "Укроборонпром" з включенням до його складу державних підприємств згідно з додатком, в перелік яких, серед інших, увійшли Казенне підприємство "Науково-виробничий комплекс "Іскра", Державне підприємство Міністерства оборони України "Запорізькій автомобільний ремонтний завод" Військова частина А0652 та Концерн "Міські теплові мережі".
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.