Постанова ВГСУ від 21.07.2015 року у справі №916/4443/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року Справа № 916/4443/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,за участю представників:позивача -не з'явились,відповідача -Пеньковський В.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ВАТ "Рибніцька автоколона-2831"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 20.05.2015у справі№916/4443/14за позовомВАТ "Рибніцька автоколона-2831", Республіка МолдовадоПАТ "Одесавтотранс"про та за зустрічним позовом простягнення 14512,34 доларів США заборгованості, 2385,72 доларів США пені та 3% річних в сумі 1021,67 доларів США стягнення 8429,21 грн. курсової різниціДо початку судового засідання від в.о.директора ПАТ "Одесавтотранс" надійшло клопотання від 16.07.2015 про відкладення розгляду справи з причин неотримання товариством копії касаційної скарги ВАТ "Рибніцька автоколона-2831" та ухвали Вищого господарського суду України від 09.07.2015 про прийняття вказаної скарги до провадження, яке (клопотання) підлягає відхиленню у зв'язку з його необґрунтованістю, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження наведених обставин та неможливості представництва інтересів ПАТ "Одесавтотранс" у даній справі станом на 21.07.2015р. Водночас, колегією суддів надано можливість представнику ПАТ "Одесавтотранс" Пеньковському В.Б. ознайомитися з касаційною скаргою та іншими матеріалами справи безпосередньо перед початком судового засідання касаційної інстанції.

встановив:

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.01.2015 (суддя Зайцев Ю.О.) первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Одесавтотранс" на користь ВАТ "Рибніцька автоколона-2831" 14512,34 дол. США (еквівалентно 195873,23 грн.) основного боргу, 804,06 дол. США (еквівалентно 10852,41 грн.) пені та 3% річних у сумі 1021,67 дол. США (еквівалентно 13789,49 грн.), а в решті вимог первісного позову та у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішення мотивоване доведеністю заборгованості відповідача за договором №28/12 від 09.06.2012 з огляду на визнання ним факту виконання позивачем договору після 15.02.2014р., прострочення боржника є підставою для нарахування пені та 3% річних з урахуванням застосування річного строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені. При цьому, враховуючи положення ч.2 ст.530 ЦК України, у відповідача за зустрічним позовом не виник обов'язок щодо компенсації курсової різниці при перерахуванні грошових коштів з України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 (судді: Савицький Я.Ф., Петров М.С., Колоколов С.І..) рішення змінено шляхом стягнення з ПАТ "Одесавтотранс" на користь ВАТ "Рибніцька автоколона-2831" 53898,51 грн. основного боргу (еквівалентно 3993,37 дол. США), 7756,32 грн. пені (еквівалентно 574,67 дол. США) та 3% річних у розмірі 3672,48 грн. (еквівалентно 272,10 дол. США). В решті вимог первісного позову та у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постанова мотивована тими обставинами, що за відсутності чинного договору між сторонами ПАТ "Одесавтотранс" не мало можливості здійснити розрахунки з позивачем за послуги, надані в період після закінчення строку дії договору №28/12 від 09.06.2012, а саме після 14.02.2014р.

ВАТ "Рибніцька автоколона-2831" в поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати, рішення залишити в силі, посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст.613 ЦК України та ст.ст.33,34,43 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що пунктом 10.2 договору про надання послуг №28/12 від 09.06.2012 передбачено продовження строку його дії до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, а тому, з огляду на відсутність повного і остаточного розрахунку з боку відповідача за попередньо надані послуги, термін дії цього договору не закінчився і ПАТ "Одесавтотранс" має оплатити послуги з перевезення пасажирів за березень-червень 2014р.

Колегія суддів, перевіривши в межах вимог касаційної скарги (в частині вимог первісного позову) фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню в частині первісних позовних вимог про стягнення 14512,34 дол. США (еквівалентно 195873,23 грн.) основного боргу, 804,06 дол. США (еквівалентно 10852,41 грн.) пені та 3% річних у сумі 1021,67 дол. США (еквівалентно 13789,49 грн.) з передачею справи на новий розгляд в цій частині первісного позову до Одеського апеляційного господарського суду з наступних підстав.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

09.06.2012р. між ПАТ "Одесавтотранс" (власник, відповідач) та ВАТ "Рибніцька автоколона-2831" (перевізник, позивач, нерезидент) укладено договір №28/12 про надання послуг автостанціями і автовокзалом ПАТ "Одесавтотранс" на міжнародних маршрутах "Рибниця-Одеса", "Рибниця-Кодима", "Рибниця-Слободка" (надалі - договір), за умовами п.1.3 якого власник надає перевізнику на території своїх автостанцій (автовокзалу) комплексу обов'язкових послуг, пов'язаних з організацією і здійсненням процесу прийняття і відправлення пасажирів транспортом перевізника, продажем проїзних квитків, диспетчерським управлінням, організацією прибуття і відправлення автобусів, інформування водіїв відносно умов дорожнього руху, а також інші послуги, котрі можуть бути додатково обговорені сторонами. Перевізник здійснює перевезення пасажирів згідно реалізованих білетів. Власник надає послуги і виконує роботи, пов'язані з відправленням та прибуттям автобусів.

Згідно з п.4.1 договору ціна договору в українських гривнях. Валюта платежу - долар США. Перерахунок ціни договору в валюту платежу здійснюється по курсу Національного Банку України на дату підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до п.п.4.3,4.5 договору грошові кошти в розмірі 85% від суми вартості по тарифу реалізованих квитків (тобто чистої суми по тарифу на перевезення, без урахування додаткових зборів і ПДВ) підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок перевізника, ПДВ нараховується відповідно діючому законодавству України. Винагорода власника складає 15% вартості реалізованих по тарифу квитків за перевезення пасажирів та 50% вартості реалізованих по тарифу квитків на перевезення багажу. Власник перераховує на розрахунковий рахунок перевізника кошти від продажу квитків на проїзд в автобусі, за перевезення багажу в десятиденний строк після отримання від нього підписаного акту виконаних робіт (надання послуг), який надається власником перевізнику.

Підпунктом 5.3.1 договору передбачено, що за кожен день прострочення перерахування грошових коштів за даним договором власник сплачує перевізнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.п.7.4,10.1 договору у випадку, якщо сторонами не вдалося досягнути згоди шляхом переговорів, спір вирішується у господарському суді за місцем знаходження власника. Даний договір вступає в силу з 09.06.2012р. та діє до 15.02.2014р.

Як свідчать матеріали справи та не спростовується відповідачем, на виконання умов договору, між сторонами було підписано акти виконаних робіт по перевезенню пасажирів та багажу, а саме: від 30.06.2012р. на суму 3826,20 дол. США; від 31.07.2012р. на суму 7304,05 дол. США; від 31.08.2012р. на суму 8426,60 дол. США; від 30.09.2012р. на суму 5091,99 дол. США; від 30.10.2012р. на суму 3993,84 дол. США; від 30.11.2012р. на суму 4207,26 дол. США; від 31.12.2012р. на суму 4033,44 дол. США; від 31.01.2013р. на суму 3716,02 дол. США; від 28.02.2013р. на суму 2776,41 дол. США; від 31.03.2013р. на суму 3232,66 дол. США; від 30.04.2013р. на суму 3446,73 дол. США; від 31.05.2013р. на суму 4551,17 дол. США; від 31.06.2013р. на суму 4593,86 дол. США; від 31.07.2013р. на суму 7160,20 дол. США; від 31.08.2013р. на суму 8701,34 дол. США; від 30.09.2013р. на суму 4147,78 дол. США; від 31.10.2013р. на суму 3880,35 дол. США; від 30.11.2013р. на суму 3614.86 дол. США; від 31.12.2014р. на суму 4184,59 дол. США; від 31.01.2014р. на суму 3138,37 дол. США, від 28.02.2014р. на суму 2084,71 дол. США; від 31.03.2014р. на суму 2204,41 дол. США., всього на загальну суму 98316,84 дол. США. Крім того позивачем, на підставі шляхових листів було складено реєстри посадочних відомостей за квітень-червень 2014 року.

ПАТ "Одесавтотранс" неодноразово пропонувало позивачу укласти новий договір про надання послуг автостанціями та автовокзалом ПАТ "Одесавтотранс", що вбачається з листів відповідача від 19.05.2014р., 20.06.2014р., 25.06.2014р., 10.07.2014р., направлених на адресу позивача.

Враховуючи вищезазначені обставини, апеляційна інстанція дійшла висновку про те, що, за умов відсутності чинного договору між сторонами, ПАТ "Одесавтотранс" не мало можливості здійснити розрахунки з позивачем за період після закінчення дії договору про надання послуг №28/12 від 09.06.2012. Тому позовні вимоги ВАТ "Рибніцька автоколона-2831" в частині стягнення суми основного боргу підлягають частковому задоволенню - за послуги, що надавалися за період дії договору, а саме на суму 53898,51 грн., що еквівалентно 3993,37 дол. США.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1021,67 дол. США за період з 09.06.2012р. по 15.09.2014р. на підставі ч.2 ст.625 ЦК України.

Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем, враховуючи часткове задоволення позовної вимоги щодо стягнення суми основної заборгованості у розмірі 3993,37 дол. США, апеляційний суд задовольнив вказану позовну вимогу в частині стягнення 3672,48 грн., що еквівалентно 272,10 дол. США.

Стосовно позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 2385,72 дол. США за період з червня 2012 року по 15.09.2014р., суд апеляційної інстанції зазначив наступне.

Відповідно до ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як роз'яснено в п.4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", у разі якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Позов ВАТ "Рибніцька автоколона-2831" було подано до господарського суду 05.11.2014р., що свідчить про наявність підстав для застосування наслідків спливу річного строку позовної давності на вимоги позивача щодо стягнення пені, нарахованої за період до 05.11.2013р.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про правомірність нарахування пені в межах строку позовної давності, а саме з 06.11.2013р. по 15.09.2014р., та здійснивши власний розрахунок пені, встановив, що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 7756,32 грн., що еквівалентно 574,67 дол. США.

Колегія погоджується з правильним висновком апеляційної інстанції щодо відмови у стягненні вартості послуг, наданих в період після закінчення строку дії договору №28/12 від 09.06.2012, а саме після 14.02.2014р., з огляду на їх позадоговірний характер у вказаний період, оскільки відповідно до приписів ч.1 ст.631 та ст.ст.901,905 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.3 ст.213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.