ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2015 року Справа № 910/14656/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони Українина рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 28.10.2014 Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 у справі№ 910/14656/13 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Укрстрой"доМіністерства оборони Українитреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України (третя особа-1); 2. Державна казначейська служба України (третя особа-2)простягнення коштів,за участю представників: від позивачане з'явивсявід відповідачане з'явивсявід третьої особи-1не з'явивсявід третьої особи-2не з'явивсяВСТАНОВИВ:
У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юг-Укрстрой" (далі - ТОВ "Юг-Укрстрой") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про стягнення заборгованості за договором № 227/ДКБ-336Буд на виконання додаткових робіт по завершенню будівництва 190 квартирного житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Щорса (шифр О-56-2) від 29.11.2012 та договором № 227/ДКБ-224 на супроводження робіт, пов'язаних з підготовкою та введенням в експлуатацію 190-квартирного житлового будинку по вул. Щорса в м. Одесі (шифр О-56-2) від 29.11.2012 у розмірі 996 606,60 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.09.2013 у справі № 910/14656/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014, позов ТОВ "Юг-Укрстрой" задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 996 606,60 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 11.09.2013 у справі № 910/14656/13 скасовано у частині стягнення заборгованості у розмірі 239 098,26 грн. за договором № 227/ДКБ-224 на супроводження робіт, пов'язаних з підготовкою та введенням в експлуатацію 190-квартирного житлового будинку по вул. Щорса в м. Одесі (шифр О-56-2) від 29.11.2012. Справу № 910/14656/13 у цій частині передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва; в іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 11.09.2013 у справі № 910/14656/13 залишено без змін.
За результатами нового розгляду справи в частині стягнення заборгованості у розмірі 239 098,26 грн. за договором № 227/ДКБ-224 на супроводження робіт, пов'язаних з підготовкою та введенням в експлуатацію 190-квартирного житлового будинку по вул. Щорса в м. Одесі (шифр О-56-2) від 29.11.2012, рішенням господарського суду міста Києва від 28.10.2014 у справі № 910/14656/13 (суддя Якименко М.М.) позов ТОВ "Юг-Укрстрой" задоволено повністю. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь позивача 239 098,26 грн. заборгованості.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 (колегія суддів у складі: Михальської Ю.Б. - головуючого, Отрюха Б.В., Тищенко А.І.) рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 у справі № 910/14656/13 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 28.10.2014 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 у справі № 910/14656/13, Міністерство оборони України звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати вказані судові акти та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.07.2015 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу Міністерства оборони України до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 21.07.2015 о 10 год. 50 хв.
Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористались.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 29.11.2012 між Міністерством оборони України в особі начальника Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (Замовник) та ТОВ "Юг-Укрстрой" (Виконавець) укладено договір № 227/ДКБ-224 на супроводження робіт, пов'язаних з підготовкою та введенням в експлуатацію 190-квартирного житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Щорса (шифр О-56-2) (далі - Договір № 227/ДКБ-224 від 29.11.2012).
Відповідно до п. 1.1 Договору № 227/ДКБ-224 від 29.11.2012 Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання супроводжувати наступні роботи по об'єкту "Завершення будівництва 190-квартирного житлового будинку в м. Одеса, вул. Щорса, шифр О-56-2": топографічна зйомка житлового будинку та благоустрою, передача житлового будинку експлуатуючій організації, передача та створення страхового фонду документації, поновлення або продовження дії технічних умов, виготовлення технічної документації у вигляді технічного паспорту, роботи з підготовки та здачі об'єкта в експлуатацію.
Пунктом 3.1 Договору № 227/ДКБ-224 від 29.11.2012 встановлено, що загальна вартість робіт, що сплачуються Замовником по договору, складає 246 465,60 грн. з ПДВ. Замовник сплачує витрати Виконавця, пов'язані з замовленням та виготовленням документації, вказаної у п. 1.1 цього договору, протягом 10-ти банківських днів з дати надання Виконавцем підтверджуючих документів (платіжних доручень, актів здачі-приймання робіт (послуг).
Згідно з п. 2.2.2 Договору № 227/ДКБ-224 від 29.11.2012 Замовник зобов'язаний компенсувати в повному обсязі Виконавцю всі витрати, пов'язані з виконанням даного договору на підставі наданих рахунків та актів прийняття-передачі виконаних робіт.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 239 098,26 грн. за Договором № 227/ДКБ-224 від 29.11.2012, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт виконання робіт за вказаним договором на загальну суму 239 098,26 грн. належним чином доведений та документально підтверджений.
Проте, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України у мотивувальній частині рішення господарського суду вказуються обставини справи, встановлені господарським судом, доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 105 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази.
Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом (п.п. 1, 2, 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення").
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Підставою позову в частині стягнення 239 098,26 грн. заборгованості позивач зазначив невиконання відповідачем зобов'язань за договором № 227/ДКБ-224 на супроводження робіт, пов'язаних з підготовкою та введенням в експлуатацію 190-квартирного житлового будинку по вул. Щорса в м. Одесі (шифр О-56-2) від 29.11.2012 щодо оплати виконаних робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вказали суди попередніх інстанцій, матеріалами справи підтверджується, що на виконання Договору № 227/ДКБ-224 від 29.11.2012 позивачем було здійснено наступні роботи та надано послуги:
1. Відповідно до гарантійних листів Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України № 267/1 від 11.06.2009 та № 278/2 від 17.06.2009, здійснено виконання та оплату державної експертизи кошторисної документації, згідно з платіжними дорученнями № 469 від 11.06.2009 на суму 8 053,20 грн. та № 1321 від 26.05.2010 на суму 10 324,49 грн., а всього на суму 18 377,69 грн.;
Сервіси для юристів