Постанова ВГСУ від 21.06.2016 року у справі №910/23115/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року Справа № 910/23115/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Грейц К.В., Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Преображенське"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.04.2016у справі№ 910/23115/15господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Преображенське"доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Аграрний фондпро визнання договору недійсним в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача: від третьої особи:не з'явились Окар І.В. (довіреність № 05 від 04.01.2016) не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва (головуючий суддя - Комарова О.С., судді - Підченко Ю.О., Шкурдова Л.М.) від 03.02.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Гончаров О.В., судді - Тищенко О.В., Куксов В.В.) від 20.04.2016, у справі № 910/23115/15 в задоволенні позову відмовлено повністю.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Преображенське" просить скасувати ухвалені по справі судові акти, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.5 ст.203, ч.1 ст.215, ст.ст.216, 256, 257, 261 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Позивач та третя особа не скористалися наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Преображенське" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" про визнання недійсним договору добровільного комплексного страхування майбутнього врожаю сільськогосподарської культури №009/03/09061/008СГ від 12.04.2012, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Преображенське" та Приватним акціонерним товариством "Страхова Компанія "Брокбізнес". Позовні вимоги вмотивовані посиланням на обставини, відповідно до яких пункти 7.7.,7.8.2., 14.9., 14.10.2. договору не спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених в договорі страхування, що відповідно до ч.5 ст.203, ст.ст.215, 217 ЦК України є підставою для недійсності договору.

Судами встановлено таке.

12.04.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Преображенське" (страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Брокбізнес" (страховик) було укладено договір добровільного комплексного страхування майбутнього врожаю сільськогосподарської культури №009/03/09061/008СГ, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону та пов'язані з володінням та (або) користуванням та (або) розпорядженням майном, а саме майбутнім (очікуваним) урожаєм сільськогосподарської культури, зазначеної у додатку 1 до договору (п.5.1. договору).

Договір добровільного комплексного страхування майбутнього врожаю сільськогосподарської культури №009/03/09061/008СГ від 12.04.2012 було укладено на виконання п.3.1. Форвардного біржового контракту №355 Ф на закупівлю Аграрним фондом зерна від 13.04.2012, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Преображенське" (надалі - продавець) та Державною спеціалізованою бюджетною установою "Аграрний фонд" (надалі - покупець), за умовами якого продавець передає покупцю у власність товар: пшеницю 2 класу, що відповідає ДСТУ 3768-2010 (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його (п.1.1. договору).

В додатку 1 до договору визначені 42 поля посівів озимої пшениці, які прийняті відповідачем на страхування у відповідності до умов договору. Для кожного окремого поля зазначеного у додатку 1 до договору сторони погодили: назву культури, площу посівів, страхову суму, страхову вартість одиниці врожаю сільськогосподарської культури, франшизи, страховий тариф, страхову середню урожайність, страховий платіж.

За умовами п.6.1. договору страхування, страховим випадком є подія, що сталася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику або вигодонабувачу, а саме: завдання збитків в результаті недоотримання врожаю сільськогосподарської культури внаслідок настання події (страхового ризику), що фактично сталася в період дії договору та не кваліфікується як виключення зі страхових випадків і обмеження страхування.

Посуху, за умовами п.п.6.1.10. договору страхування, визначено одним із страхових ризиків.

Пунктом 7.6. договору страхування сторони погодили, що загальна страхова сума за договором дорівнює 19 090 000,00 грн.

Відповідно до умов п.7.7. договору страхування, безумовна франшиза, зазначена у додатку 1 до договору, застосовується за варіантом 1 або варіантом 2 залежно від страхових ризиків, що вплинули на настання страхового випадку, згідно з таблицею. У відповідності до таблиці 1, до страхового випадку, зокрема посуха, застосовується розмір безумовної франшизи, що розраховується за варіантом 2.

В п.7.8. договору страхування визначено, що безумовна франшиза встановлюється в розмірі 50% від загальної страхової суми за договором, що складає 9 545 000,00 грн (19 090 000,00 грн - 50%).

Страховий платіж за договором дорівнює 668 150,00 грн (п.8.2. договору).

Пунктом 14.9. договору страхування сторони погодили, що розмір страхового відшкодування визначається страховиком за варіантом 1 або варіантом 2 залежно від страхових ризиків, що вплинули на настання страхового випадку згідно з таблицею 2.

В таблиці 2 п.14.9. договору страхування визначено, що розрахунок розміру страхового відшкодування за ризиком, зокрема посуха, проводиться за варіантом Б, за яким страхове відшкодування визначається із застосуванням показника страхової середньої врожайності сільськогосподарської культури, що використовується при розрахуванні страхової суми та на підставі акта про врожайність на пошкодженій (знищеній) ділянці поля складеного відповідно до п.11.3.8. договору, та документів, наданих страхувальником згідно з розділом 13 договору, як різниця між страховою середньою врожайністю сільськогосподарської культури та врожайністю на пошкодженій (знищеній) ділянці поля внаслідок впливу застрахованого ризику (застрахованих ризиків), помножена на площу пошкодженої (знищеної) ділянки поля та вартість одиниці врожаю сільськогосподарської культури, за мінусом франшизи, передбаченої у графах 11 та 12 додатку 1 до договору (п.14.10.2. договору страхування).

Відповідно до п.14.5. договору, сума виплаченого страхового відшкодування для кожного окремого поля сільськогосподарської культури не може перевищувати страхової суми для такого поля сільськогосподарської культури, зазначеної у додатку 1 до договору.

Питання, не обумовлені цим договором, регулюються Правилами та чинним законодавством України. Підписуючи цей договір, страхувальник підтверджує, що з умовами договору й Правилами страхування (особливими умовами) ознайомлений та згодний (п.п.18.2., 18.5. договору страхування).

На виконання умов договору страхування позивач сплатив суму страхового внеску в розмірі 668 150,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №575 від 18.04.2012.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди правомірно виходили із такого.

За змістом ст.1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.