Постанова ВГСУ від 21.05.2014 року у справі №5011-35/12317-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року Справа № 5011-35/12317-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2014 року у справі № 5011-35/12317-2012 Господарського суду міста Києва за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Вінницька область, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м. Київ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", м. Київ, про визнання недійсним договору,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_5 (дов. № 1254 від 24.07.12), ОСОБА_6 (договір про надання адвокатських послуг № 26 від 20.05.14);

відповідача - Кривенда М.В. (дов. № 4 від 22.04.14),

в с т а н о в и в:

У серпні 2012 року позивач ФОП ОСОБА_4 пред'явив у господарському суді позов до відповідача ТОВ "Український промисловий банк" про визнання недійсним договору.

Вказував, що 26.05.06 між ним (позичальником) та ТОВ "Український промисловий банк" (кредитором) був укладений кредитний договір № 33/КВ-06 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті), згідно якого банк зобов'язався відкрити позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування 99 000 доларів США для придбання автотранспортних засобів та поповнення обігових коштів, а він - повернути кредитні кошти до 25.05.09 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 15 %.

Посилаючись на ту обставину, що даний договір носить фіктивний характер та не спрямований на реальне настання обумовлених ним наслідків, оскільки кошти з позичкового рахунку НОМЕР_2 на рахунки, що передбачені умовами кредитного договору для отримання кредиту НОМЕР_3 та НОМЕР_4 не надходили, позивач просив визнати недійсним кредитний договір № 33/КВ-06 від 26.05.06.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2013 року (колегія суддів у складі: Літвінової М.Є., Ломаки В.С., Босого В.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2014 року (колегія суддів у складі: Пономаренка Є.Ю. - головуючого, Станіка С.Р., Дідиченко М.А.), позов задоволено.

Постановлено визнати недійсним з моменту укладення кредитний договір № 33/КВ-06 від 26.05.06, укладений між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Український промисловий банк".

Судові акти мотивовані посиланнями на ту обставину, що укладений між сторонами кредитний договір № 33/КВ-06 від 26.05.06, не був спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, що є підставою до визнання його недійсним.

У касаційній скарзі ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 11, 216, 526, 530, 626, 638, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України та ст.ст. 18, 27 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про відмову в позові.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 26.05.06 між ФОП ОСОБА_4 (позичальником) та ТОВ "Український промисловий банк" (кредитором) був укладений кредитний договір № 33/КВ-06 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті), згідно якого банк зобов'язався відкрити позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування 99 000 доларів США для придбання автотранспортних засобів та поповнення обігових коштів, а позичальник - повернути кредитні кошти до 25.05.09 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 15 %.

Відповідно до п. 2.1 договору видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (траншами). Підставою для видачі кожного окремого траншу є заява позичальника. Строк розгляду банком заяви не може перевищувати 2-х робочих днів.

Для надання кредитних коштів банк відкриває позичальнику позичковий рахунок НОМЕР_2 в Вінницькій філії ТОВ "Укрпромбанк", МФО 302515 (п. 2.2 договору).

Надання кожного траншу здійснюється шляхом: перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника НОМЕР_4 Вінницькій філії ТОВ "Укрпромбанк", МФО 302515; шляхом оплати з позичкового рахунку розрахункових документів позичальника (у випадках, коли це дозволено чинним законодавством України); перерахування коштів з позичкового рахунку на рахунок НОМЕР_3 в Вінницькій філії ТОВ "Укрпромбанк", МФО 302515, з подальшим продажем валюти на МВРУ та зарахуванням суми, отриманої від продажу, на поточний рахунок позичальника (п. 2.3 договору).

До даного кредитного договору сторонами вносились зміни шляхом укладення договорів № 1 від 15.08.06, № 2 від 27.03.07, № 3 від 14.05.07, № 4 від 22.08.07, № 5 від 31.10.08, № 6 від 16.01.09 та № 7 від 13.10.09 в яких, зокрема, було погоджено: збільшення ліміту кредитування до 300 000 доларів США; розширення видів забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором (іпотека нерухомого майна, застава транспортних засобів, порука фізичної особи); зміна строку кредитної лінії до 28.12.12.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що даний договір носить фіктивний характер та не спрямований на реальне настання обумовлених ним наслідків, оскільки кошти з позичкового рахунку НОМЕР_2 на рахунки, що передбачені умовами кредитного договору для отримання кредиту НОМЕР_3 та НОМЕР_4 не надходили.

Судами встановлено та наявним в матеріалах справи висновком судово-економічної експертизи Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 3015 від 12.06.12 підтверджується, що кошти з позичкового рахунку НОМЕР_2 на рахунки, що передбачені умовами кредитного договору НОМЕР_3 та НОМЕР_4, з призначенням платежу: "видача кредиту згідно кредитного договору № 33/КВ-06 від 26.06.06" не надходили.

Натомість, ТОВ "Український промисловий банк" перерахував 300 000 доларів США з позичкового рахунку НОМЕР_2 на рахунок НОМЕР_5, відкритий згідно договору банківського рахунку в іноземній валюті № 682-06 від 24.05.06 ФОП ОСОБА_4, з призначенням платежу: "видача кредиту згідно договору № 33/КВ-06 від 26.05.06", що не відповідає вимогам п. 2.3 кредитного договору № 33/КВ-06 від 26.05.06.