Постанова ВГСУ від 21.04.2016 року у справі №910/20793/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 року Справа № 910/20793/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В., суддіДанилова М.В., Данилова Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Київської міської радина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 рокуу справі№ 910/20793/15Господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест"доКиївської міської радиза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт"пророзірвання договору оренди земельної ділянки

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Дмуховський І.В. керівник,- відповідача:Дорошенко О.С. дов. № 225-КМР-720 від 09.03.2016,- третьої особи:Яковюк Л.Ю. дов. № 01-29-123 від 30.03.2016,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест" (далі за текстом - ТОВ "Ніко Інвест") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" (далі за текстом - ПАТ "Київський річковий порт") про розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.06.2005.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 у справі № 910/20793/15 позовні вимоги задоволено: розірвано договір оренди земельної ділянки від 15.06.2005, укладений між Київською міською радою та ТОВ "Ніко Інвест", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та за реєстровий в реєстрі за № 415, та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 21.06.2005 за № 85-6-00208 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Київська міська рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 року у справі № 910/20793/15 апеляційну скаргу Київської міської ради залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2015 - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, Київська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 у справі № 910/20793/15 та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст.ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі", ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 188 господарського кодексу України, ст. ст. 377, 627, 651, 652 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 28.03.2016 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Яценко О.В., суддів - Корсака В.А., Фролової Г.М., касаційну скаргу Київської міської ради прийнято до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 21.04.2016 року.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 14.04.2016 року № 08.03-04/1073, у зв'язку з відпусткою судді Корсака В.А. та перебуванням судді Фролової Г.М. на лікарняному, призначено проведення автоматичної зміни складу суду колегії суддів у судовій справі Господарського суду міста Києва № 910/20793/15.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.04.2016 року у справі № 910/20793/15, у зв'язку з відпусткою судді Корсака В.А. та перебуванням судді Фролової Г.М. на лікарняному, сформовано склад колегії суддів: Яценко О.В. - головуючий, Данилова М.В., Данилова Т.Б.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.06.2005 Київська міська рада (орендодавець) та ТОВ "Ніко Інвест" (орендар) уклали договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та за реєстровий в реєстрі за № 415, та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 21.06.2005 за № 85-6-00208 у книзі записів державної реєстрації договорів, відповідно до умов якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 23.12.2004 за № 1017/2427, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку для експлуатації та обслуговування складських приміщень у розмірі 6 790 кв. м, кадастровий номер - 8000000000:85:316:0012, розташовану за адресою: вул. Набережно-Лугова, 4 у Подільському районі м. Києва.

Вказаний Договору , згідно п. 3.1., укладено на 15 років.

Положеннями п. 11.4. Договору сторони погодили, що припинення договору шляхом розірвання може бути за взаємною згодою сторін; за рішенням суду, в порядку, встановленому законом; в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом двох місяців поспіль), здійснення без згоди орендодавця передачі відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 30.07.2008 ТОВ "Ніко Інвест" (продавець) та ПАТ "Київський річковий порт" (в минулому ВАТ "Київський річковий порт") (покупець) уклали договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дідович І.В. та за реєстровий в реєстрі за № 1255 відповідно до умов якого продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність об'єкт нерухомості - будівля складу (літера "О"), площею 4 378, 4 кв. м., що знаходиться за адресою: м Київ вул. Набережно-Лугова, 4.

30.07.2008 року ТОВ "Ніко Інвест" та ПАТ "Київський річковий порт" підписали акт приймання-передачі нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 30.07.2008.

Як досліджено судами попередніх інстанцій, 30.07.2008 року ТОВ "Ніко Інвест" звернулось до Київської міської ради з листом № 299 про припинення дії договору оренди земельної ділянки, що засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та за реєстровий в реєстрі за № 415, та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 21.06.2005 за № 85-6-00208 у книзі записів державної реєстрації договорів, на підставі відчуження нерухомого майна, що розташовані на ній.

Листом № 07-387/49291 від 08.12.2008 Київською міською радою було відмовлено ТОВ "Ніко Інвест" в достроковому розірванні договору оренди земельної ділянки.

Вказані обставини стали підставою для звернення ТОВ "Ніко Інвест" у серпні 2015 року до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Київської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Ніко Інвест" від 15.06.2005.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).