Постанова ВГСУ від 21.04.2015 року у справі №911/1159/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року Справа № 911/1159/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита"на ухвалу господарського суду Київської області від 30.04.2014 рокута постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 рокуу справі № 911/1159/14 господарського суду Київської областіза заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Расалес"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита"пробанкрутствоза участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "Расалес" - Федченко В.Ю., дов. б/н від 01.10.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.04.2014 року у справі № 911/1159/14 (суддя - Лопатін А.В.) порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" (далі - ТОВ "Ольвита"), визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Расалес" (далі - ТОВ "Расалес") кредитором ТОВ "Ольвита" з безспірними грошовими вимогами у розмірі 403 908, 33 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Ольвита", призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Дворніченка Олександра Олексійовича.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року у справі № 911/1159/14 (головуючий суддя - Разіна Т.І., суддя - Копитова О.С., суддя - Остапенко О.М.) ухвалу господарського суду Київської області від 30.04.2014 року у справі № 911/1159/14 залишено без змін, апеляційну скаргу ТОВ "Ольвита" та апеляційну скаргу ТОВ "Расалес" залишено без задоволення.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Київської області від 30.04.2014 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року у справі № 911/1159/14, ТОВ "Ольвита" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Київської області від 30.04.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року у справі № 911/1159/14 скасувати повністю. Прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Расалес" в порушенні справи про банкрутство ТОВ "Ольвита".

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство).

ТОВ "Расалес" подало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу ТОВ "Ольвита", в якому просить залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 30.04.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року у справі № 911/1159/14 залишити без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.03.2015 року касаційну скаргу ТОВ "Ольвита" прийнято до провадження, призначено до розгляду в судовому засіданні 07.04.2015 року.

В судове засідання 07.04.2015 року з'явився уповноважений представник ініціюючого кредитора і надав пояснення у справі.

Боржник свого представника в судове засідання 07.04.2015 року не направив, подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Вищого господарського суду України віл 07.04.2015 року розгляд справи було відкладено на 21.04.2015 року.

В судове засідання 21.04.2015 року з'явився уповноважений представник ініціюючого кредитора і надав пояснення у справі.

Боржник свого представника в судове засідання 21.04.2015 року повторно не направив, подав клопотання про розгляд касаційної скарги без участі боржника.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника ініціюючого кредитора, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону про банкрутство.

Згідно з абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2014 ТОВ "Расалес" звернулося до господарського суду Київської області з завою про визнання банкрутом ТОВ "Ольвита", в порядку ст. ст. 16, 22, 25 Закону про банкрутство.

Частинами 1 та 2 ст. 11 Закону про банкрутство передбачено, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити, зокрема виклад обставин, що є підставою для звернення до суду, а також перелік документів, що додаються до заяви, серед яких: докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

В обґрунтування поданої заяви ТОВ "Расалес" вказувало на те, що боржник ТОВ "Ольвита" неспроможний виконати свої зобов'язання у розмірі 403908,33 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.04.2014 року заяву ТОВ "Расалес" прийнято до провадження та призначено розгляд заяви у підготовчому засіданні суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 6, 7 ст. 16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження. За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство. Суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника.

За результатами підготовчого засідання ухвалою господарського суду Київської області від 30.04.2014 року у справі № 911/1159/14 заяву ТОВ "Расалес" задоволено та порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ольвита".

При цьому, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що надані заявником докази свідчать про неплатоспроможність боржника погасити вимоги кредитора в сумі 403908,33 грн., які стягнені за рішенням суду, є безспірними, підтвердженими документально та незабезпечені заставою майна боржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.