ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2015 року Справа № 903/1034/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Самусенко С.С.,
Татькова В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна"
на рішення господарського суду Волинської області від 12 листопада 2014 року
та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2015 року
у справі № 903/1034/14
господарського суду Волинської області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс - Луцьк"
про стягнення 110 623, 97 грн.
за участю представників
позивача Кость О.Г.
відповідача Шаталова Л.М.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Волинської області від 12 листопада 2014 року (суддя Вороняк А.С.) залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2015 року (судді Саврій В.А., Мамченко Ю.А., Дужич С.П.) у справі №903/1034/14 відмовлено у позовних вимогах публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс-Луцьк" у стягненні 22391,84 грн., з них 8285,53 грн. - пені, 2833,90 грн. - 3% річних, 11272,41 грн. - інфляційних втрат. Припинено провадження у справі в частині стягнення 88232,13 грн. заборгованості за поставлений природний газ.
Не погоджуючись вищезазначеними рішенням та постановою Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2015 року та рішення господарського суду Волинської області від 12 листопада 2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 грудня 2012 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"" (продавець) та товариство з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс-Луцьк" (покупець) уклали договір №13/2655-ТЕ-2 купівлі-продажу природного газу.
Згідно п.1.1 договору №13/2655-ТЕ-2 продавець зобов'язався передати у власність покупцю в 2013 року природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.
Згідно п.5.2 договору №13/2655-ТЕ-2, ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 1091 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн..
У п.6.1 договору №13/2655-ТЕ-2 встановлено, що оплата за газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Сервіси для юристів