ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2017 року Справа № 902/306/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Куровського С.В. - головуючого,
Катеринчук Л.Й., Ткаченко Н.Г.,
за участю представників:
ТОВ "Іллінецьке" - Ткаченка ОВ. (дов. від 27.02.2017), Гребенюка О.В. (директор),
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке"
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2016
та рішення господарського суду Вінницької області від 26.05.2016
у справі №902/306/16 господарського суду Вінницької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Іллінецьке "
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросолюшин"
про визнання пунктів 2.2-2.5,7.2А), 7Б), 7.2В) договору поставки
недійсними,
встановив:
У квітні 2016 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросолюшин" про визнання недійсними пунктів 2.2-2.5,7.2А), 7Б), 7.2В) договору поставки від 07.05.2014 № 07/05-01 на умовах товарного кредиту.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що даний договір укладено під впливом тяжких для ТОВ " Іллінецьке " обставин і на вкрай невигідних умовах та всупереч волі позивача, а тому пункти 2.2-2.5,7.2А), 7Б), 7.2В) договору просить визнання недійсними з моменту вчинення правочину на підставі ст. 233 ЦК України.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.05.2016 (Тварковський А.А.) в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 (колегія суддів у складі: Демидюк О.О., Крейбух О.Г., Коломис В.В.) рішення господарського суду Вінницької області від 26.05.2016 залишене без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що при укладенні оспорюваних пунктів договору сторонами додержано всі загальні вимоги. При цьому, позивачем не доведене і не підтверджено доказами, що укладання спірного договору було зумовлено тяжкими обставинами, оскільки матеріали справи не містять відомостей щодо майнового стану і фінансових можливостей підприємства станом на момент укладення договору.
Крім того суди вказали, що оцінку змісту договору поставки від 07.05.2014 №07/05-01 на умовах товарного кредиту, було надано господарськими судами при розгляді позову ТОВ "Агросолюшин" до ТОВ "Іллінецьке" про стягнення суми боргу, пені, інфляційних втрат, 28% річних, штрафу у справі № 902/491/15. А вжиття позивачем заходів щодо погашення заборгованості за вказаним рішення суду фактично підтверджує визнання ним присуджених до стягнення сум.
ТОВ "Іллінецьке", не погоджуючись із судовими рішеннями, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального і процесуального права, зокрема ст.ст. 203, 215, 216, 233, 236, 625 ЦК України, ст. 43, 104 ГПК України, просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Вказує, що судами помилково не було враховано, що станом на 01.05.2014 вже існувала загроза банкрутства і саме вона передувала укладенню договору від 07.05.2014 (відповідна довідка долучена до матеріалів справи).
ТОВ "Агросолюшин" у поданому відзиві заперечує проти вимог касаційної скарги, оскаржувані судові рішення вважає такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Сервіси для юристів