Постанова ВГСУ від 21.03.2016 року у справі №904/6270/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2016 року Справа № 904/6270/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Щедро"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 (головуючий суддя Білецька Л.М., судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.)у справі№ 904/6270/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Щедро"до1) Приватного акціонерного товариства "Ратнівський молокозавод", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кірасир"простягнення заборгованості у розмірі 1323190,35 грн. за договором поставки,

за участю представників:позивачаАнцупова С.В.,відповідачів-1,-2не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2015 у справі №904/6270/15 позовні вимоги задоволено повністю, з відповідачів солідарно стягнуто на користь позивача суму заборгованості за договором поставки №1190 від 26.11.2012, що складає 1137229,92 грн., 9312,69 грн. пені, 176647,74 грн. річних, а також по 13231,91 грн. судового збору з кожного відповідача.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2015 у справі №904/6270/15 скасовано частково і прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено позивачу у солідарному стягненні з відповідачів 1137229,92 грн. суми основного боргу. В інші частині рішення залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеною постановою частково, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині відмови позивачу у солідарному стягненні суми основного боргу та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій, при частковому задоволенні позовних вимог, неповно з'ясовано в цій частині обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального, зокрема ст. ст. 6, 525, 526, 599, 613, 627, 628, 629, 691, 692 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що грошове зобов'язання покупця, за умовами п. 6.1 договору в редакції Додаткової угоди від 03.03.2014, у випадку зміни міжбанківського курсу має бути виконане у повній мірі у відкоригованій за формулою вартості товару, тобто таке зобов'язання може вважатись виконаним відповідачем-1 лише частково, оскільки сума збільшення вартості товару внаслідок перерахунку залишається несплаченою. Оскільки конкретні строки складання актів перерахунку ціни умовами договору не визначені, скаржник вважає, що неоформлення та неподання позивачем відповідних розрахунків та актів не позбавляло відповідача-1 можливості сплатити за товар у повній сумі за самостійно здійсненими перерахунком. На думку скаржника апеляційним судом не надано оцінки тому факту, що акти перерахунку вартості поставленого товару підписані керівником відповідача-1 та скріплені печаткою підприємства.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідачів не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідачів.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача (скаржника), перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем (постачальником) та відповідачем-1 (покупцем) 26.11.2012 укладено договір поставки № 1190 (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов'язався постачати (систематично передавати у власність) покупцю маргарини тверді, маргарини м'які, спеціальні жири, перетарифіковані жири (товар), а покупець зобов'язався прийняти товар і вчасно його оплачувати постачальнику.

Пунктом 2.3. договору сторонами погоджено, що загальна вартість договору визначається як сума вартості фактично поставленого товару в партіях згідно з накладними на товар протягом терміну дії договору.

Згідно з п. 6.1 договору покупець зобов'язується оплатити вартість одержаної партії товару в об'ємі поставки, вказаної в накладній, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту одержання товару.

Додатковими угодами від 28.04.2014 та 29.04.2014 сторони виклали в новій редакції вказаний пункт договору та визначили строк оплати - протягом 21 календарного дня з моменту одержання товару.

У додатковій угоді від 03.03.2014 до Договору сторони виклали в новій редакції п. 6. Договору та дійшли згоди, що ціна товару погоджується сторонами у специфікаціях до Договору, що є його невід'ємними частинами, та/або видаткових накладних (за відсутності специфікацій), та коригується після поставки у відповідності до умов, визначених цим Договором.

У випадку зміни курсу гривні до долару США, що може виникнути між датою поставки товару та датою фактичної оплати, ціна і вартість поставлено, але не оплаченого товару підлягає коригуванню в порядку, визначеному пп. 6.1.1 Договору, яким встановлюється, що вартість товару (його ціна), що підлягає оплаті, визначається за визначеною сторонами формулою. За такою формулою сума до оплати дорівнює вартості товару, що зазначена у видатковій накладній або специфікації, помноженій на дріб середньозваженого курсу гривні до долара на міжбанківському ринку на дату, що передує даті оплати, в знаменнику щодо середньозваженого курсу долара США на міжбанківському ринку на дату поставки товару.

Додатковими угодами від 03.03.2014, 29.04.2014 до Договору сторонами також визначено (шляхом викладення в нових редакціях п. 2.1 Договору), що корегування ціни товару, визначеної в Специфікації, здійснюється відповідно до п. 6.1 Договору (для такого коригування підписання нової специфікації не вимагається).

Тобто умовами договору (п. п. 2.1, 6.1, пп. 6.1.1) сторонами погоджено можливість коригування ціни і вартості поставленого, але не оплаченого товару у випадку зміни курсу гривні до долару США, що може виникнути між датою поставки товару та датою фактичної оплати.

У п. 2 Додаткової угоди від 03.03.2014 сторони визначили, що умови цієї Додаткової угоди поширюються також на поставку і грошові зобов'язання з оплати товару, що був поставлений на підставі Договору поставки №1190 від 26.11.2012, але не був оплачений на момент набрання чинності цією Додатковою угодою.

Як узгоджено сторонами в п. 6.1.4 договору в редакції вказаної Додаткової угоди, при надходженні оплати за поставлений товар у випадку, якщо відповідно до умов цього договору здійснюється коригування вартості поставленого товару, постачальник зобов'язаний своєчасно оформлювати та направляти покупцю відповідні розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до відповідних накладних, а також Акти перерахунку ціни.

Додатковою угодою від 03.03.2014 також викладено п. 6.1.5 у такій редакції:

"У випадку прострочення оплати товару або відмови від оплати товару, ціна та вартість товару (розмір грошових зобов'язань Покупця) з урахуванням коригування може бути розрахована Постачальником у відповідності до вимог цього Договору.

При цьому коригування здійснюється за формулою, що визначена в пп. 6.1.1 цього Договору, але при цьому за К1 Постачальником приймається середньозважений курс гривні до долара США на міжбанківському рахунку на будь-яку дату, що випадає на період прострочення оплати за власним вибором Постачальника.

Постачальник в цьому випадку зобов'язаний направити покупцю письмову вимогу про оплату товару з обов'язковим посиланням на цей підпункт договору.

Одночасно з такою вимогою постачальник надсилає покупцю розрахунки та акти, що передбачені п. 6.1.4 Договору.

Відкоригована у відповідності до цього підпункту ціна та вартість товару (грошових вимог) не підлягає подальшому коригуванню".