ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2016 року Справа № 5004/165/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),
суддів Карабаня В.Я.,
Ковтонюк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалугосподарського суду Волинської області від 15.10.2015 р. (суддя Сур'як О.Г.) та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 р. (судді: Юрчук М.І., Крейбух О.Г. , Демидюк О.О. ) за скаргоюДержавного комунального підприємства "Луцьктепло" на діїГоловного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі№5004/165/12 господарського суду Волинської області за позовомПрокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Волинської філії дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" доДержавного комунального підприємства "Луцьктепло" простягнення 22 691 686 грн. 67 коп. за участю представників: від позивача не з'явились від відповідача не з'явилисьвід прокуратури Жук І.К., прокурор відділу ГПУ,службове посвідчення №000566 від 30.07.2012 р. від виконавчої служби Дуда Ю.М., довіреність №20-22/662 від 30.12.2013 р.
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2015 року Державне комунальне підприємство "Луцьктепло" звернулось до господарського суду Волинської області зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Вказана скарга обґрунтована порушенням державним виконавцем норм Закону України "Про виконавче провадження" в процесі здійснення виконавчого провадження за наказом господарського суду Волинської області №5004/165/12-1 від 27.03.2012 р.
Ухвалою господарського суду Волинської області у справі №5004/165/12 від 15.10.2015 р., залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 р., визнано неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.09.2015 р. та постанови про арешт коштів боржника від 17.09.2015 р. в рамках виконавчого провадження №33061785. Скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №33061785 від 17.09.2015р. та постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника ВП №33061785 від 17.09.2015 р.
Не погоджуючись з судовими актами прийнятими за результатами розгляду скарги відповідача на дії державного виконавця, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області у справі від 15.10.2015 р., постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 р. та відмовити в задоволенні скарги Державного комунального підприємства "Луцьктепло" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Обґрунтовуючи звернення з вказаною касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанції чинних правових норм.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.03.2016 р. касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 21.03.2016 р.
Крім того, в касаційній скарзі Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових актів до закінчення їх перегляду в порядку касації.
Відповідно до ч. 1 ст. 1211 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою сторони чи прокурора або за свою ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.
Враховуючи диспозитивний характер норми вказаної статті та з огляду на зміст заявленого скаржником клопотання про зупинення виконання судових актів, колегія суддів Вищого господарського суду України відмовляє в задоволенні даного клопотання.
В свою чергу, до початку судового розгляду представник відповідача скористався правом, наданим йому ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та подав відзиви на касаційну скаргу.
В судове засідання 21.03.2016 р. з'явились представники прокуратури та державної виконавчої служби.
Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників сторін.
Представник скаржника в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі.
Представник прокуратури в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив оскаржувані ухвалу та постанову залишити без змін.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" накази господарських судів підлягають виконанню державною виконавчою службою.
Статтею 13 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачено, що дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.
Згідно з п. 2, 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Сервіси для юристів