ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2026 року
м. Київ
справа № 345/6210/24
провадження № 51-3364 км 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
засудженого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2025 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року, а також касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_8 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024091170000225 від 16 квітня 2024 року, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Івачів Зборівського району Тернопільської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про стягнення шкоди, завданої злочином, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 141 419,19 грн понесених витрат на лікування та поховання, 500 000,00 грн моральної шкоди і 12 100,00 грн витрат за надання правової допомоги.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, речових доказів та процесуальних витрат.
Відповідно до встановлених судом фактичних обставин, які детально викладено у вироку,15 квітня 2024 року близько 18:10 ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем марки «VolksvagenGolf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у якому перебували у якості пасажирів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , рухався дорогою від ТОВ «Гудвеллі Україна» у напрямку вул. Промислова в м. Калуш. Останній, проїхавши ділянку дороги, яка має заокруглення у ліву сторону відносно його напрямку руху, в порушення пунктів 1.3, 1.5, 2.3 «б», 2.3 «д», 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) проявив неуважність та виїхав на смугу зустрічного руху, побачивши зустрічний автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter 308 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_12 на прямій ділянці дороги та перебуваючи на його смузі руху, останній не вжив заходів для зменшення швидкості або безпечного об`їзду перешкоди, здійснивши маневр з`їзду на узбіччя ліворуч із проїзної частини, допустив зіткнення із вказаним автомобілем.
У результаті ДТП пасажири автомобіля «VolksvagenGolf» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а ОСОБА_11 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя у момент спричинення, від яких останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 07 серпня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_7 і його захисника ОСОБА_13 , а також представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_14 залишив без задоволення, а вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2025 року - без змін.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування доводів поданої касаційної скарги зазначає, що:
· суди безпідставно встановили порушення ОСОБА_7 пунктів 1.3, 1.5, 2.3«б», 2.3«д» ПДР, оскільки вони самостійно не здатні викликати суспільно небезпечні наслідки, визначені ст. 286 КК України, до того ж порушення останнім п. 10.1 ПДР заперечено висновком експерта;
· дані протоколу огляду місця події є недопустимими доказами, адже вказана слідча дія проведена органом досудового розслідування неякісно, з використанням неналежного бланка схеми ДТП, долучення низької якості фототаблиць, що також призвело до неможливості встановлення експертом місця зіткнення транспортних засобів. Стверджує, що суди допустили суперечності, визнавши кожен з цих доказів допустимими;
· всупереч приписам статей 223 та 240 КПК України слідчі експерименти від 10 червня та 30 липня 2024 року проведені в присутності одного понятого та без застосування безперервного відеозапису. Також у ході слідчого експерименту з ОСОБА_7 використано транспортний засіб, який за своїми технічними характеристиками відрізняється від транспортного засобу, який потрапив у ДТП та порушено право ОСОБА_7 на захист, оскільки пасивна поведінка його адвоката призвела до порушення вимог КПК України. До того ж зазначені слідчі експерименти були проведені з ОСОБА_7 як зі свідком, який надалі був визнаний підозрюваним, чим також порушено ч. 3 ст. 87 КПК України;
Сервіси для юристів