ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2025 року
м. Київ
справа № 205/399/17
провадження № 51-2495км24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 6 лютого 2024 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, частинами 1, 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком районного суду ОСОБА_6 засуджено: до покарання у виді обмеження волі за ч. 1 ст. 185 КК - на строк 1 рік, за ч. 1 ст. 309 КК - на строк 1 рік 3 місяці; до покарання у виді позбавлення волі за ч. 1 ст. 121 КК - на строк 5 років, за ч. 4 ст. 185 КК із застосуванням ст. 69 КК - на строк 4 роки 11 місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Стягнуто з ОСОБА_6 в дохід держави витрати на залучення експерта при проведенні експертиз, а також вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватою у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), у заподіяні умисного тяжкого тілесного ушкодження, у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, а також у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно та в умовах воєнного стану, за обставин, детально викладених у вироку.
Апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу прокурора, вирок суду щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК скасував, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК, п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК звільнив ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК у зв`язку з закінченням строків давності та закрив кримінальне провадження в цій частині. Визначив вважати ОСОБА_6 засудженою до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 121 КК - на строк 5 років; за ч. 4 ст. 185 КК із застосуванням ст. 69 КК - на строк 4 роки 11 місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначив ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. В решті вирок суду залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить змінити судові рішення та віднести процесуальні витрати за проведення експертиз на рахунок держави. Посилаючись на висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який сформульований у постанові від 12 вересня 2022 року (справа № 203/241/17), прокурор вважає, що суд апеляційної інстанції, звільнивши ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, мав віднести на рахунок держави відшкодування процесуальних витрат, понесених органом досудового розслідування за проведення судової експертизи наркотичних засобів (№ 1/8.6/3228 від 21 вересня 2017 року) і судової товарознавчої експертизи (№ 71 від 16 грудня 2016 року). Проте, в порушення вимог кримінального процесуального закону цього зроблено не було, а тому рішення підлягають зміні в цій частині.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Сервіси для юристів