ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2015 року Справа № 914/2713/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Корсак В.А.
судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 25.11.2014р. у справі господарського суду№914/2713/14 Львівської області за позовом прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області дотовариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" третя особа публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку" про за участю прокуратури - представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи -стягнення неустойки у розмірі 9 894,42грн. прокурор відділу Генеральної прокуратури України Томчук М.О., посв. №00606 не з'явився не з'явився не з'явився
Розпорядженням №03-05/54 від 19.01.2015р. змінено склад колегії суддів у справі №914/2713/14, призначеної до розгляду колегією у складі головуючого судді Шаргало В.І., суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б., утворено колегію суддів у складі: головуючий суддя Корсак В.А., судді Данилова М.В., Данилова Т.Б.
В С Т А Н О В И В:
У липні 2014 року прокурор Залізничного району міста Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 13.10.2014р.) про стягнення неустойки у розмірі 9797,90грн.
Рішенням господарського суду Львівської області від 13.10.2014р. (суддя Коссак С.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2014р. (судді Юрченко Я.О., Давид Л.Л., Хабіб М.І.) позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 9797,90грн. неустойки, посилаючись на те, що дія договору оренди припинилася, об'єкт оренди відповідачем не був повернений позивачу шляхом його передачі балансоутримувачу, як це передбачено договором, оскільки відсутній акт приймання-передачі (повернення) майна з оренди, відтак, нарахована неустойка в порядку ст.785 ЦК України за період з 13.08.2013р. по 20.01.2014р. в розмірі 9797,90грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши думку присутнього в судовому засіданні прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 15.08.2006р. РВ ФДМУ по Львівській області (орендодавець) та ТОВ "Сюрприз" (орендар) укладено договір оренди №126 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - договір), згідно умов якого орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - частину вбудованого нежитлового приміщення площею 3,2 кв.м., яке розміщене на 1-му поверсі будівлі вокзалу станції Львів, за адресою м. Львів, площа Двірцева, 1 (надалі - майно), що перебуває на балансі відокремленого підрозділу "Вокзалу станції Львів" ДТГО "Львівська залізниця" (балансоутримувач).
Договором про внесення змін до договору від 10.09.2012р. п.1.1 договору викладено в новій редакції: "Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне користування державне нерухоме майно - частину нежитлового приміщення, загальною площею 2,8 кв.м., яке розміщене на першому поверсі будівлі вокзалу станції Львів, за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1, що перебуває на балансі ВП "Вокзал станції Львів" ДГТО "Львівська залізниця".
Відповідно до акту приймання-передачі №126/2006 від 15.08.2006р. майно було передано відповідачу.
Згідно із п.10.1 договору такий набирає чинності з дня підписання і діє протягом 11 місяці з 15.08.2006р. по 14.07.2007р. включно.
Строк дії Договору неодноразово продовжувався.
Розглядаючи справу по суті, суди виходили з того, що рішенням господарського суду Львівської області у справі №914/3653/13 від 03.02.2014р. встановлено, що востаннє строк дії договору було продовжено по 11.08.2013р. включно, що підтверджується наявним в матеріалах справи договором про внесення змін до договору оренди від 10.09.2012р.
Також, сторонами договору підписано договір про внесення змін та доповнень до договору оренди від 19.09.2012р., яким п.10.4 договору викладено в наступній редакції "договір оренди продовжується за наявності письмової заяви орендаря на адресу орендодавця за місяць до закінчення договору оренди. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміни його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору при наявності погодження балансоутримувача".
Відповідно до п.10.10 договору, його чинність припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Позивач направив відповідачу заяву №11-03-05581 від 15.08.2013р. про припинення договору, якою повідомив відповідача про закінчення терміну дії договору 12.08.2013р., відмову від пролонгації та необхідність передати орендоване приміщення за актом приймання - передачі. Також зазначив, що таке рішення прийнято на підставі листа Державної адміністрації залізничного транспорту України від 07.05.2013р. №ЦЗ-1С-6852.
Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 26.11.2013р. у справі №914/3772/13 відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ "Сюрприз" до РВ ФДМУ по Львівській області про зобов'язання відповідача укласти додаток до договору на продовження строку дії договору оренди. Вказане рішення позивачем не оскаржувалося та набрало законної сили, а тому в силу ст. 35 ГПК України, факти встановлені у зазначеному рішенні мають преюдиційне значення.
Рішенням господарського суду Львівської області від 03.02.2014р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі №914/3653/13 від 12.05.2014р. встановлено, що договір оренди від 15.08.2006р. припинив свою 12.08.2013р.
Пунктом 5.6 договору встановлено, що в разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язується повернути балансоутримувачу орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу.
Відповідно до п.2.4 договору у разі припинення цього договору, майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленого при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається повернутим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
Згідно із п.2.5 договору обов'язок по складенню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.
При цьому, в матеріалах справи відсутній і судам відповідачем не подано акт приймання-передачі (повернення) майна, відповідно до умов договору.
Сервіси для юристів