Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 21.01.2015 року у справі №910/6251/14

Постанова ВГСУ від 21.01.2015 року у справі №910/6251/14

27.02.2017
Автор:
Переглядів : 202

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року Справа № 910/6251/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Жукової Л.В., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Терра Банк"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 рокуу справі господарського судуміста Києваза позовомпублічного акціонерного товариства "Терра Банк"доГоловного управління Державної фельд'єгерської служби України простягнення 188 516,10 грн.в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Коляденко Ю.Б.,- відповідача:Величко М.О.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року публічне акціонерне товариство "Терра Банк" (далі - ПАТ "Терра Банк") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фельд'єгерської служби України про відшкодування 184718,00 грн. збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем своїх зобов"язань за генеральною угодою №9-11/К від 03.03.2011 року та стягнення 3509,64 грн. пені і 288,46 грн. - 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 року (колегія суддів у складі: Котков О.В. - головуючий суддя, судді Пригунова А.Б., Спичак О.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Державної фельд'єгерської служби України на користь ПАТ "Терра Банк" 184718,00 збитків, 288,46 грн. - 3% річних, 1250,01 грн. пені та 3725,07 грн. судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивоване обгрунтованістю, доведеністю заявлених позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 року (колегія суддів у складі: Коршун Н.М. - головуючий суддя, судді Алданова С.О., Дикунська С.Я.) рішення місцевого господарського суду від 07.10.2014 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постанова обгрунтована тим, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача збитків, завданих неналежним виконанням ним своїх договірних зобов"язань, оскільки таке невиконання сталося внаслідок обставин непереборної сили, що є підставою для звільнення відповідача від відповідальності.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПАТ "Терра Банк" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 року скасувати і залишити без змін рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2014 року.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційного інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 03.03.2011 року між Головним управлінням Державної фельд'єгерської служби України (виконавець) та ПАТ "Терра Банк" (замовник) укладено генеральну угоду № 9-11/К, відповідно до умов якої виконавець організовує і забезпечує доставку цінних відправлень замовника на умовах, визначених угодою. Конфіденційність і збереження доставки відправлень гарантується виконавцем.

Пунктом п. 2.1 генеральної угоди передбачено, що виконавець забезпечує доставку відправлень Замовника на адресу юридичних осіб з м. Києва до обласних центрів України, міст Сімферополя, Севастополя, Ялти та АР Крим; відправлень на адресу Замовника від структурних підрозділів Замовника, розташованих в обласних центрах України, містах Сімферополь, Севастополь та Ялта в АР Крим; відправлень між структурними підрозділами Замовника, розташованими в обласних центрах України, містах Сімферополь, Севастополь та Ялта в АР Крим.

Згідно з п. 2.4. договору термін доставки відправлень з м. Києва до обласних центрів України та АР Крим встановлюється в 1 добу - за умови приймання відправлень до 13:00, в 2 доби - за умови приймання відправлень після 13:00, не враховуючи день приймання відправлення Виконавцем, а також вихідні і святкові дні. Термін доставки відправлень на адресу Замовника від структурних підрозділів позивача, розташованих в обласних центрах України та АР Крим встановлюється в 2 доби, не враховуючи день приймання відправлень Виконавцем, а також вихідні і святкові дні. Термін доставки відправлень між обласними центрами та АР Крим встановлюється до 3 діб, не враховуючи день приймання відправлення Виконавцем, а також вихідні і святкові дні.

Відповідно до п.7.1.1, п.7.1.2 договору, виконавець несе цивільно-правову відповідальність за прийняті від замовника відправлення тільки у межах оголошеної цінності відправлень за умови оформленого відповідно до чинного законодавства документального підтвердження вмісту вкладення та суми нестачі за рішенням суду. Відповідальність виконавця перед замовником за збереження відправлень настає з моменту прийому їх у встановленому порядку від замовника і закінчується в момент передачі відправлень у встановленому порядку за призначенням.

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що замовник та виконавець звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов"язків по цьому договору, якщо це невиконання є наслідком обставин непереборної сили, що виникли після укладення цього договору в результаті подій, які сторони не могли ні передбачити, ні запобігти розумними способами.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 11.03.2014 року позивачем передано відповідачу для відправлення з Сімферопольської дирекції (відділення №26) позивача дві цінні посилки з оголошеною цінністю 92 359,00 грн. кожна (загальною вартістю 184 718,00 грн.), з наступні пункти призначення - відділення №39 позивача (м. Ужгород); відділення № 25 позивача (м. Луганськ), що підтверджується реєстрами на кореспонденцію, що направляється через Державну фельд'єгерську службу України № 6 від 14.02.2014 року та № 5 від 14.02.2014 року, а також прибутково-видатковими касовими ордерами від 11.03.2014 року № 113243, № 113284.

Станом на 18.03.2014 року матеріальні цінності, які передавались відповідачу за договором, згідно реєстрів, для їх доставки до відділення № 39 позивача (м. Ужгород) та відділення № 25 позивача (м. Луганськ) в пункті призначення не отримані, позивачу їх повернуто не було, що стало підставою звернення ПАТ "Терра Банк" до відповідача з претензією № 18.03.2014/13, в якій позивач вимагав в триденний строк, з дати отримання претензії, виконати свої зобов'язання за Договором та доставити у визначені Реєстрами пункти призначення матеріальні цінності, які передані позивачем для відправлення відповідачем, або відшкодувати позивачу завдані через неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором збитки, у межах оголошеної цінності відправлень в розмірі 184 718,00 грн.

У відповідь на претензію позивача відповідач зазначив, що у зв'язку із соціальною і політичною ситуацією в Україні та АР Крим, представниками силового блоку АР Крим 11.03.2014 року було захоплено приміщення управління Головного управління Державної фельд"єгерської служби України в АР Крим та вилучено цінні відправлення, в тому числі і передані позивачем за генеральною угодою, а тому не було здійснено доставку цих цінних відправлень в пункти призначення; вказана обставина відповідно до ст. 617 ЦК України є непереборною силою.

Предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача 184718,00 грн. збитків, завданих неналежним виконанням ним своїх зобов"язань за генеральною угодою, пені та 3% річних.

Згідно з ч.2 ст. 11 ЦК України договори є підставою для виникнення цивільних прав і обов"язків.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у ст. 193 ГК України.

Приписами частини 1 статті 509 ЦК України передбачено, зобов'язанням є правовідношення, в якому боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема (ст. 599 ЦК України) виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст