Постанова ВГСУ від 20.12.2016 року у справі №922/1688/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 922/1688/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Грек Б.М., Корнілова Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 922/1688/16 господарського суду Харківської області за позовомпублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" допублічного акціонерного товариства "Харківгаз" простягнення 80 583 410, 43 грн.,за участю представників

позивача: Бєлячкової О.В., Дороніної О.М.,

відповідача: Волощука П.Ю., Лебеденка А.О.,

(в судовому засіданні 13.12.2016 оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України до 20.12.2016),

В С Т А Н О В И В :

У травні 2016 року публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Харківгаз" про стягнення 77 921 566, 19 грн. заборгованості за договором транспортування природного газу.

Позивачем 05.08.2016 подано до господарського суду Харківської області заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача 80 583 410, 43 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.08.2016 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 80 583 410, 43 грн. заборгованості за надані послуги з балансування обсягів природного газу в січні-лютому, квітні та червні 2016 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 рішення господарського суду Харківської області від 11.08.2016 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржену постанову апеляційного, а також рішення місцевого господарських судів, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (оператором) та публічним акціонерним товариством "Харківгаз" (замовником) 17.12.2015 укладено договір транспортування природного газу №1512000744, відповідно до п. 2.1 якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник оплачує оператору встановлену вартість таких послуг.

Положеннями п. 2.2 договору передбачено, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

Згідно з п. 2.3 договору послуги, які можуть бути надані відповідачу за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Відповідно до п. 2.6 договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.

Згідно з п. 3.1 договору оператор зобов'язаний, зокрема, своєчасно надавати послуги належної якості; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від відповідача відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; виконувати інші обов'язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України.

Положеннями п. 4.1 договору передбачено, що замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби позивача; вчасно врегульовувати небаланси.

Відповідно до п. 9.1 договору у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу у строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу.

Пунктом 9.4 договору визначено, що оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів.

Згідно з п. 11.4 договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого відповідачем відповідно до Кодексу та розділу IX цього договору.

Відповідно до п. 17.1 договору він набирає чинності з дня його укладання на строк до 31.12.2016, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначив, що на виконання умов договору ним були надані послуги балансування обсягів природного газу в січні, лютому, квітні та червні 2016 року, з урахуванням того, що негативні місячні небаланси відповідача в зазначені періоди становлять загальний обсяг, що складає 11 339,10 тис. м3 природного газу вартістю 80 583 410, 43 грн. Проте, на переконання позивача, в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання з оплати наданих послуг балансування обсягів природного газу в спірному періоді не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у сумі 80 583 410, 43 грн.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем доведено факт надання послуг балансування обсягів природного газу в січні, лютому, квітні та червні 2016 року та факт порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати цих послуг.