ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2016 року Справа № 920/1859/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої, Л. Рогач
за участю представників: позивача Громніцький Ю.П. - дов. від 13.05.2014 р., відповідача Богдан С.В. - дов. від 30.12.2015 р., третя особа розглянувши матеріали касаційних скарг Колесников І.Г. - дов. від 30.12.2015 р. Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" на постановувід 16.09.2016 Харківського апеляційного господарського суду у справі№920/1859/15 господарського суду Сумської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до третя особаПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" Державне підприємство "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" провизнання договорів недійсними та стягнення 770060,49 грн.
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2015 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 27.12.2012 р. № 14/7366/12, укладеного між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"; визнання недійсним одностороннього правочину ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз", оформленого заявою від 11.12.2013 р. №30/1777 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а також про стягнення з відповідача 752438,29 грн. збитків та 17622,20 грн. витрат у зв'язку з недійсністю відступленого права вимоги, посилаючись на приписи статей 22, 203, 215, 601, 624 Цивільного кодексу України, статті 225 Господарського кодексу України.
В обґрунтування позову, позивач посилався на те, що відповідачем було відступлено недійсне право вимоги за оспорюваним договором уступки, а односторонній правочин, оформлений заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.12.2013 р. №30/1777, суперечить статті 601 Цивільного кодексу України, та не спрямований на реальне настання правових наслідків.
Позивач також вказував на те, що зазнав спірних збитків та поніс витрати зі сплати судового збору у справі №910/641/14 з вини відповідача, який передав йому за договором уступки від 27.12.2012 р. недійсне право вимоги до ДП "Авіакон" щодо сплати останнім заборгованості у розмірі 385086,51 грн., позаяк вказана заборгованість на момент укладання договору фактично не існувала, оскільки була списана, про що відповідач не попередив позивача.
Рішенням господарського суду Сумської області від 13.04.2016 р. (судді: Джепа Ю.А., Яковенко В.В., Костенко Л.А.) позовні вимоги задоволені частково, визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 27.12.2012 р. № 14/7366/12, укладений між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"; визнано недійсним односторонній правочин ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" - заяву від 11.12.2013 р. №30/1777 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Мотивуючи рішення, суд виходив з того, що зобов'язання ДП "АВІАКОН" перед ПАТ "Сумигаз" у сумі 385086,51 грн. припинені з 05.11.2012 р. у відповідності до вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", і це підтверджується рішенням господарського суду Сумської області від 17.07.2014 р. у справі №920/641/14 (яке набрало законної сили), а отже станом на момент укладення оспорюваного договору про відступлення права вимоги від 27.12.2012 р. відповідачем було відступлено недійсну (неіснуючу) вимогу.
Відтак, як встановив господарський суд, спірний договір від 27.12.2012 р. №14/7366/12 укладений з порушенням статей 512, 514 Цивільного кодексу України та на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним.
Водночас місцевий господарський суд встановив, що односторонній правочин, оформлений заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.12.2013 р. №30/1777, суперечить приписам статті 601 Цивільного кодексу України щодо порядку здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог та не спрямований на реальне настання правових наслідків.
Поза тим, відмовляючи у стягненні збитків, місцевий господарський суд визнав недоведеним протиправну поведінку відповідача, а також причинний зв'язок між заподіяною шкодою та поведінкою особи.
Крім того, місцевий господарський суд встановив, що кошти, які позивач просить стягнути з відповідача в якості збитків у розмірі 752438,29 грн. це ймовірні суми (зокрема, інфляційні втрати, 3% річних, пеня, штраф), які не підтверджені та не доведені, а 17622,20 грн. є судовими витратами у справі №920/641/14, які не можуть вважатися збитками в розумінні приписів статті 22 Цивільного кодексу України.
За апеляційними скаргами ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" Харківський апеляційний господарський суд (судді: Бородіна Л.І., Лакіза В.В., Фоміна В.О.), переглянувши рішення господарського суду Сумської області від 13.04.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 16.09.2016 р. залишив його без змін з тих же підстав.
ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу (з урахуванням пояснень), в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2016 р. та рішення господарського суду Сумської області від 13.04.2016 р. в частині відмови у позові про стягнення 752438,29 грн. збитків і 17622,20 грн. витрат у зв'язку з недійсністю відступленого права вимоги, та прийняти в цій частині нове рішення про стягнення вказаних сум з відповідача, а в решті рішення залишити без змін, посилаючись на порушення та неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 22, 519, 623, 629, 1166 Цивільного кодексу України, статей 142, 193, 225 Господарського кодексу України, статей 42, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник вказує на те, що він зазнав спірних збитків, а також поніс витрати зі сплати судового збору у справі №910/641/14 з вини відповідача, який передав йому за договором уступки від 27.12.2012 р. неіснуюче право вимоги до ДП "АВІАКОН" щодо сплати останнім заборгованості у розмірі 385086,51 грн.
Від ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" надійшов відзив на касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України", в якому воно просить відмовити у задоволенні касаційної скарги у зв'язку з її необґрунтованістю.
Від ДП "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" судом отримано відзив на касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України", в якому він просить судові акти у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Водночас, не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" теж звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2016 р. та рішення господарського суду Сумської області від 13.04.2016 р. в частині задоволення позову ПАТ НАК "Нафтогаз України" (про визнання недійсними договорів) та прийняти нове рішення, яким у позові ПАТ НАК "Нафтогаз України" відмовити, посилаючись на порушення судами приписів статей 203, 215, 512, 514, 601 Цивільного кодексу України, статей 42, 33, 35, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання недійсними оспорюваних договорів та вказує на те, що за договором про відступлення права вимоги від 27.12.2012 р. № 14/7366/12 передавалася дійсна вимога, оскільки заборгованість в розмірі 385086,51 грн. не була списана та існувала на час укладання спірного договору уступки, посилаючись при цьому на рішення у справі №920/709/13.
Водночас скаржник вказує на обґрунтованість здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог заявою від 11.12.2013 р.
Від ДП "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" судом отримано відзив на касаційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз", в якому воно просить судові акти у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача, відповідача, третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 30.09.2011 р. між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" (газозбутовою організацією) та ДП МОУ "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" (покупцем) був укладений договір на постачання природного газу №20-7/ТКЕ/Н/РО368, за умовами якого газозбутова організація зобов'язалась передати у власність покупця в IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для потреб суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі, блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (в обсягах природного газу, який використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
27.12.2012 р. між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" (первісним кредитором) та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (новим кредитором) був укладений договір про відступлення права вимоги №14/7366/12, за умовами якого (пункт 1.1) первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника - ДП "АВІАКОН" за договором постачання природного газу від 30.09.2011 р. № 20-7/ТКЕ/Н/РО у сумі 385086,51 грн. Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в пункті 1.1 договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.
Згідно з пунктом 2.1.1 договору документи, що підтверджують право вимоги: договір поставки природного газу з усіма додатками та при наявності протоколу розбіжностей і узгодження розбіжностей (оригінал); акти приймання-передачі газу (оригінали); документи, що підтверджують проведення боржником розрахунків (за наявності); акти звіряння розрахунків станом на дату укладення договору відступлення права вимоги боргу (оригінал); листи-вимоги про оплату боргу (за наявності); будь-які інші документи (у разі їх необхідності).
Сервіси для юристів