Постанова ВГСУ від 20.12.2016 року у справі №914/3604/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 914/3604/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я.,суддів:Жукової Л.В., Коваленка В.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.на ухвалугосподарського суду Львівської області від 01.03.2016 року (про часткове визнання грошових вимог Публічного акціонерного товариства Дельта Банк")та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 рокуу справі№ 914/3604/15 господарського суду Львівської областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейд"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз"пробанкрутство,за участю представників сторін:

від Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" - Самокиш В.Ю., довіреність № 02-36/3391 від 12.12.2016 року; від Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" - Фурсов В.В., довіреність № 010-01/5352 від 06.08.2013 року; від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" - Селепей Ю.І., довіреність № б/н від 21.10.2015 року; від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кавертон" - Туранська Д.О., довіреність № б/н від 10.12.2015 року; від арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. - Карпунов І.О., довіреність № 239 від 30.01.2015 року; від Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. - Потапенко С.Ю., довіреність № б/н від 30.10.2016 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.03.2016 року у справі № 914/3604/15 (суддя Чорній Л.З.) заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання кредиторських вимог задоволено частково, включено грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в розмірі 692 785 грн. до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз", а саме: 690 349 грн. окремо як вимоги, забезпечені заставою майна боржника, та 2 436 грн. як

вимоги першої черги.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року у справі № 914/3604/15 (головуючий суддя - Желік М.Б., суддя - Костів Т.С., суддя - Матущак О.І.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") № 18.5/1036 від 17.03.2016 року задоволено частково; ухвалу господарського суду Львівської області від 01.03.2016 року у справі № 914/3604/15 щодо кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк" скасовано, прийнято нове рішення, яким у визнанні вимог ПАТ "Дельта Банк" відмовлено повністю.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Львівської області від 01.03.2016 року (про розгляд грошових вимог ПАТ "Дельта Банк") та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року у справі № 914/3604/15, ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 01.03.2016 року в частині відмови у включенні кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк" до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" (далі - ТОВ "ВП "Агро-Союз") в розмірі 8 226 377, 73 грн. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року повністю та прийняти нове рішення, яким визнати ПАТ "Дельта Банк" кредитором у справі № 914/3604/15 про банкрутство ТОВ "ВП "Агро-Союз" на суму 8 226 377, 73 грн. та задовольнити їх відповідно до встановленої законом черговості задоволення вимог кредиторів.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ПАТ "Дельта Банк" посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 512, 514, 543, 553, 554 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство), ст. 104 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що полягало у неповноті з'ясування обставин справи на предмет дійсності правовідносин поруки між боржником - ТОВ "ВП "Агро-Союз", як поручителем, та ПАТ "Дельта Банк", як правонаступником первісного кредитора - ПАТ "Астра Банк", якою забезпечено основне (кредитне) зобов'язання, що не було виконане позичальником на момент порушення щодо боржника-поручителя даної справи про банкрутство, а також неналежній оцінці наданих ПАТ "Дельта Банк" доказів на підтвердження набуття ним прав заставодержателя за договором застави майна №699000005944004/3/3 від 25.12.2009 року на підставі укладеного з ПАТ "Астра Банк" договору купівлі права вимоги від 02.12.2013 року, за яким до нового кредитора перейшли права вимоги первісного кредитора за кредитним договором №699000005944004 від 26.12.2008 року, в тому числі за договорами забезпечення (договорами іпотеки (застави) і поруки). Скаржник зазначив про помилковість висновків судів попередніх інстанцій про припинення поруки, оскільки на момент розгляду спірних вимог ПАТ "Дельта Банк" до боржника-поручителя у справі № 914/3604/15 про банкрутство ТОВ "ВП "Агро-Союз" рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2015 року у справі № 904/6670/14 за зустрічним позовом ТОВ "Компанія "Агро-Союз" до ПАТ "Дельта Банк" про визнання поруки ТОВ "ВП "Агро-Союз" припиненою не набрало законної сили, так як оскаржено в апеляційному порядку.

Відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу № 914/3604/15 передано на розгляд раніше визначеному складу колегії суддів: головуючий суддя - Погребняк B.Я., суддя -Жукова Л.В., суддя - Панова І.Ю. Інформацію внесено до системи автоматизованого розподілу (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.11.2016 року в матеріалах справи).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.11.2016 року прийнято касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" до провадження та призначено її розгляд у засіданні колегії суддів Вищого господарського суду України на 29.11.2016 року.

28.11.2016 року розпорядником майна ТОВ "ВП "Агро-Союз" Кучаком Ю.Ф. подано до Вищого господарського суду України через канцелярію відзив на касаційну скаргу, в якому розпорядник майна боржника просить касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задовольнити частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року у справі № 914/3604/15 скасувати, а ухвалу господарського суду Львівської області від 01.03.2016 року (щодо вимог ПАТ "Дельта Банк") залишити в силі як таку, що прийнята з правильним застосуванням положень чинного законодавства про поруку та заставу.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду від 03.10.2016 року № 08.03-04/5846 відповідно до п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з відпусткою судді Панової І.Ю. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 914/3604/15.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суду колегії суддів від 25.11.2016 року у судовій справі № 914/3604/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я. (доповідач), суддя - Жукова Л.В., суддя - Коваленко В.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.11.2016 року у справі № 914/3604/15 продовжено строк розгляду касаційної скарги, відкладено розгляд касаційної скарги на 20.12.2016 року.

У судовому засіданні 29.11.2016 року продовжено строк розгляду касаційної скарги ПАТ "Дельта Банк", відкладено розгляд касаційної скарги в судовому засіданні на 20.12.2016 року.

01.12.2016 року ПАТ "Дельта Банк" подано до Вищого господарського суду України через канцелярію як доповнення до касаційної скарги № 18.5/2219 від 03.10.2016 року документи з інформацією про внесення 25.05.2016 року слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей щодо доведення до банкрутства ТОВ "ВП "Агро-Союз" за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 219 Кримінального кодексу України.

В судове засідання 20.12.2016 року з'явилися уповноважені представники кредиторів, боржника, арбітражного керуючого і надали пояснення у справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України у зазначеному вище складі, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Згідно з ч. ч. 1, 6, 8 статті 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Отже, правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає суд, незалежно від того чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом, оскільки в силу положень ст. 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори одночасно зі заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують. Також, згідно особливостей провадження у справі про банкрутство, вимоги, які забезпечені заставою майна боржника, вносяться до реєстру вимог кредиторів боржника окремо із зазначенням у ньому відомостей про майно боржника, яке є предметом застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою, заставою.

Положеннями ст. ст. 553, 554 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.