ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2016 року Справа № 912/689/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Грека Б.М., Могил С.К.,розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 у справі№ 912/689/16 Господарського суду Кіровоградської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доПриватного підприємства "Спецзовнішкомплект",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України"про за участю від позивача: від відповідача: від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідача:стягнення 684970 грн., ОСОБА_5, не з'явились, ОСОБА_6,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.06.2016 у справі № 912/689/16 (у складі колегії суддів: Наливайко Є М. - головуючого, Глушкова М. С., Тимошевської В. В.) позов задоволено повністю. Стягнуто із Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 684970, 00 грн. боргу та 10274, 55 грн. судового збору.
Рішення мотивоване тим, що сторонами доведено належними та допустимими доказами в розумінні статтей 33, 34 ГПК України, що між ними у 2010 році виникли правовідносини, в результаті яких у відповідача виник обов'язок по сплаті 3720000 грн., саме на таку загальну суму здійснено позивачем поставку товарів відповідно до видаткових накладних № РН-000013 від 29.12.2010 (434000 грн.) та № РН-000014 від 29.12.2010 (3286000грн.).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 у справі № 912/689/16 (у складі колегії суддів: Орєшкіної Е. В. - головуючого, Широбокової Л. П., Подобєда І. М.) рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.06.2016 у справі № 912/689/16 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 у справі № 912/689/16, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.06.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 у справі № 912/689/16, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача та представника 3-ї особи, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судами встановлено, що між ПП "Спецзовнішкомплект" (покупець) та ФОП ОСОБА_4 (продавець) 24.12.2010 укладено договір купівлі-продажу № 24/12/10, відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов'язується продати та передати окремими партіями сільськогосподарську продукцію - насіння соняшника, українського виробництва, врожаю 2010 року, за ціною, якості, у кількості і на умовах, погоджених із покупцем і вказаних у договорі, а покупець зобов'язується купити і здійснити оплату окремих партій і загального об'єму товару.
Кількість товару, що поставляється, складає 1060 т (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. 2.2. договору ціна товару складає 3100 грн. за тонну без ПДВ та дійсна протягом строку поставки, вказаного у п. 4.2. договору.
Відповідно до п. 2.3. договору його сума складає 3286 000 грн., без ПДВ.
Кінцеві показники ваги товару, що прийняті для взаєморозрахунків, визначаються відповідно до видаткових накладних, що підписані обома сторонами (п. 2.4 договору).
Пунктом 4.1. договору передбачено, що продавець поставляє товар на адресу покупця окремими партіями відповідно до попередньої заявки за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 4.2. договору строк поставки до 30.01.2011.
Покупець сплачує продавцю за поставлений товар загальної партії (загальна партія складає 1060 т) у строк до 31.12.2012(п. 5.1. договору).
На виконання умов договору та на підставі виданої ПП "Спецзовнішкомплект" представнику Василішину М.Є. довіреності № 511/2 від 29.12.2010 позивачем поставлено відповідачу товар - соняшник у кількості 1060000 кг за ціною (без ПДВ) 3, 10 грн. на суму 3286000 грн. (без ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №РН-000014 від 29.12.2010.
Судом апеляційної інстанції оглянуто оригінали договору № 24/12/10 від 24.12.2010, видаткової накладної №РН-000014 від 29.12.2010 та довіреності № 511/2 від 29.12.2010.
Позивач посилається на часткову, в сумі 2601030 грн., оплату відповідачем отриманого соняшника.
Судами встановлено, що ПП "Спецзовнішкомплект" сплачено 80000 грн. 26.01.2011 із призначенням платежу "За соняшник згідно із рах. № РН-000013 від 29.12.2010. Без ПДВ"; сплачено 80000 грн. 27.01.2011 із призначенням платежу "За соняшник згідно із рах. № РН-000013 від 29.12.2010 без ПДВ".
В матеріалах справи міститься лист № 331 від 27.01.2011, адресований ФОП ОСОБА_4, за підписами директора та головного бухгалтера ПП "Спецзовнішкомплект", у якому повідомляється, що у платіжних дорученнях № 125 від 26.01.2011 на суму 80000 грн., № 131 від 27.01.2011 на суму 80000 грн. із призначенням платежу: "За соняшник згідно із рах. № РН-000013 від 29.12.2010 без ПДВ" допущено помилку (опечатку) у призначенні платежу. Правильними слід вважати нижче наведені реквізити вказаних платіжних доручень, зокрема, ПП "Спецзовнішкомплект" зазначає про зміну призначення платежу на "Оплата за соняшник згідно із видатковою накладною № РН-000014 від 29.12.2010 без ПДВ".
ПП "Спецзовнішкомплект" сплачено 80000 грн. 11.07.2011 із призначенням платежу "За соняшник згідно із рах. № РН-000013 від 29.12.2010 без ПДВ".
Сервіси для юристів