Постанова ВГСУ від 20.12.2016 року у справі №910/8431/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 910/8431/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Грека Б.М., Могил С.К.,розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Севітол-Діамант-Сервіс"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.10.2016у справі№ 910/8431/16 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-Демонтаж"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Севітол-Діамант-Сервіс"про за участю від позивача: від відповідача:стягнення боргу за непоставлену продукцію в сумі 125738,77 грн., Подзега А. О., Когут П. С., Меркур'єв В. С., Кісанов А. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі № 910/8431/16 (суддя Комарова О. С.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що товар не поставлено через порушення відповідачем умов договору (несплата у повному обсязі попередньої оплати).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 у справі № 910/8431/16 (у складі колегії суддів: Андрієнка В. В. - головуючого, Буравльова С.І., Шапрана В.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі № 910/8431/16 скасовано частково. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "Севітол-Діамант-Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-Демонтаж" 41500 грн. попередньої оплати, 10500 грн. штрафу та 780,09 грн. витрат з оплати судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 у справі № 910/8431/16, Товариство з обмеженою відповідальністю "Севітол-Діамант-Сервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 у справі № 910/8431/16 щодо задоволення позовних вимог, і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог про стягнення боргу за непоставлену продукцію відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алмаз-Демонтаж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Севітол-Діамант-Сервіс" 07.12.2015 укладено договір поставки № 01/12.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.3. договору постачальник зобов'язується у порядку та в строки, встановлені договором, передати товар у власність покупця, а останній - прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у договорі. Загальна вартість договору складає 105000,00 грн., з урахуванням ПДВ 20 % - 17500,00 грн.

Відповідно до п. 2.2. договору постачальник здійснює поставку товару не пізніше двох календарних місяців після першої оплати, відповідно до графіку платежу, передбаченого п. 3.2. договору.

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. договору покупець здійснює оплату відповідно до наступного графіку платежу:

07.12.2015 - 31500,00 грн. передоплата перед заказом товару;

07.02.2016 - 21000,00 грн. оплата перед отриманням товару;

07.03.2016 - 17500,00 грн. щомісячний платіж;

07.04.2016 - 17500,00 грн. щомісячний платіж;

07.05.2016 - 17500,00 грн. щомісячний платіж.

У тому випадку, якщо день оплати за графіком платежу є вихідним днем, покупець зобов'язаний здійснити наступний платіж не пізніше наступного робочого дня після вихідного дня.

Судами встановлено, що на виконання умов договору 07.12.2015 позивачем здійснено передоплату товару у розмірі 31500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 378 від 07.12.2015.

Позивачем 30.12.2015 сплачено відповідачу 10000,00 грн. за товар, що підтверджується платіжним дорученням № 433 від 30.12.2015.

Відповідно до п. 2.2. договору відповідач зобов'язаний здійснити поставку обумовленого договором товару у строк не пізніше 07.02.2016.

Судами встановлено, що 07.02.2016 є вихідним днем, першим робочим днем, у який зобов'язання повинно бути виконано за договором - 08.02.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Судами встановлено, що зобов'язання з часткової оплати товару позивачем виконано у визначений договором строк, а саме: 07.12.2015. Відповідачем не виконано зобов'язання з поставки товару у строк, який відповідно до п. 2.2 договору обчислювався, виходячи з дати здійснення позивачем попередньої оплаті. Відповідно до п. 2.2. договору відповідачем прийнято на себе зобов'язання з поставки товару протягом двох календарних місяців після першої оплати. Попередню оплату здійснено позивачем 07.12.2015, поставити товар відповідач зобов'язаний не пізніше 08.02.2016, у перший робочий день строку. Проте вказане зобов'язання не виконане відповідачем у визначений строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.