ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2016 року Справа № 910/6242/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Рогач Л.І., - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони Українина постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі№ 910/6242/16 Господарського суду міста Києваза позовомЗаступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України доТовариства з обмеженою відповідальністю "ІСО"простягнення 1000849, 98 грн
за участю представників: позивачаГребеннюкова Ю.С. - предст., дов. від 30.12.15відповідачаЛитвин В.В. - предст., дов. від 12.07.16прокуратуриЩипка В.П. - посв. №041966
ВСТАНОВИВ:
Заступник Генерального прокурора України - Головний військовий прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСО" 377821,98 грн. пені та 623028,00 грн. штрафу. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти державного бюджету України) № 286/3/15/255 від 11.06.2015 щодо строків поставки товарів та обґрунтовано приписами статей 526, 530 Цивільного кодексу України, статей 193, 216, 230 Господарського кодексу України.
Відповідач у відзиві на позов проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що договір укладався за несприятливих для відповідача умов, строк поставки, встановлений в договорі був надто звужений; графік поставки тканини не узгоджувався зі строками поставки; позивач не надав згоди на відвантаження окремих партій готових виробів без врахування співвідношення між ростами у загальній ростовці; позивач несвоєчасно затвердив зразок товару.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.06.2016 (суддя Нечай О.В.) у справі № 910/6242/16 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСО" на користь Міністерства оборони України пеню у розмірі 377805,00 грн. та штраф у розмірі 623028,00 грн.; в іншій частині позову відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 (судді: Дідиченко М.А. - головуючий, Зеленін В.О., Руденко М.А.) рішення Господарського суду м. Києва від 01.06.2016 у справі №910/6242/16 скасовано частково. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСО" на користь Міністерства оборони України пеню у розмірі 93454,20 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, Міністерство оборони України подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову у справі скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник посилається на те, невідповідність висновків суду апеляційної інстанції щодо вини кредитора у простроченні поставки фактичним обставинам справи та умовам укладеного договору; посилання на необхідність затвердження робочого зразку є помилковим, оскільки такий зразок необхідний для організації перевірки товару, а не для його виготовлення, до того ж робочий зразок був затверджений позивачем у день його надання відповідачем; зразок-еталон, відповідно до якого мала бути виготовлена продукція, був наданий та затверджений позивачем ще у квітні 2015 для допущення до переговорної процедури закупівлі; при цьому заявник посилається на невірне застосування судом апеляційної інстанції приписів статті 617 Цивільного кодексу України.
Відповідач надав відзив на касаційну скаргу та просив постанову у справі залишити без змін, зазначаючи про те, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не спростовують висновків про те, що зразок товару було затверджено позивачем після закінчення строку поставки, а відтак висновок суду апеляційної інстанції щодо прострочки кредитора є обґрунтованим.
В судовому засіданні представники сторін доводи, викладені у касаційній скарзі та відзиві підтримали.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановили суди попередніх інстанцій та вбачається з обставин справи, 11.06.2015 Міністерство оборони України (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСО" (постачальник) уклали договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у 2015 році поставити замовнику одяг верхній, інший, чоловічий і хлопчачий (лот 10. костюм літній польовий) (далі - товар), а замовник забезпечити приймання та оплату в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому договорі.
Відповідно до пункту 1.2 договору номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються нижчевикладеною специфікацією: найменування товару: костюм літній польовий; стандарти, технічні умови на товар, зразок: відповідність ТУ У 14.1-00034022-001:2014 та зразку-еталону; строки (терміни) постачання: до 30.06.2015 (включно); загальна кількість, яку необхідно постачати (к-тів) - 10000; ціна за одиницю товару в грн. з врахув. марк., тари (упак.), вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ): до 30.06.2016 - 741,70 грн, всього за рік: 741,70 грн; ціна товару в грн з врахув. марк., тари (упак) вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ): 7417000,00 грн, всього за рік - 7417000,00 грн; ціна товару без ПДВ - 7417000,00 грн, крім того, ПДВ - 1483400,00 грн, ціна товару з ПДВ - 8 900400,00 грн.
Постачальник самостійно закуповує сировину, матеріали та комплектуючі вироби, які встановленим порядком погоджуються з замовником. Замовником погоджено виготовлення костюму літнього польового з тканини верху типу 2 класу 8 згідно ТУ У 13.2-00034022-024:2015.
Товар поставляється першим сортом згідно ГОСТу 11259-79. Якість товару, маркування, тара та упаковка повинні відповідати вимогам ГОСТу 19159, ТУ У 14.1-00034022-001:2014, а також затвердженому зразку (пункт 2.1 договору).
Згідно з пунктом 2.3 договору приймальний контроль (якості) товару у постачальника проводиться військовим представництвом Міністерства оборони України в присутності представника підприємства, відповідального за якість з перевіркою сертифікату відповідності, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України, кількості, комплектності та ростовки, відповідності затвердженому зразку, наявності іншої супровідної документації.
Відповідно до пункту 6.3.1 договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором.
Згідно з пунктом 7.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник сплачує замовнику штрафні санкції (штраф, пеня) у розмірах, передбачених п. 7.3 Договору.
Підпунктом 7.3.4 пункту 7.3 Договору визначено, що за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості Договору.
Також встановлено, що відповідач поставив позивачу товар з простроченням, що підтверджується Актом приймання № 920 від 05.08.2015, видатковою накладною № 29 від 05.08.2015 на поставку товару у кількості 3 000 штук на загальну суму, з урахуванням ПДВ, 2670120,00 грн та рахунком-фактурою № 28 від 05.08.2015 на суму 2 670120,00 грн; Актом приймання № 923 від 07.08.2015, видатковою накладною № 30 від 07.08.2015 на поставку товару у кількості 2 000 штук на загальну суму, з урахуванням ПДВ, 1780080,00 грн та рахунком-фактурою № 29 від 07.08.2015 на суму 1780 080,00 грн; Актом приймання № 933 від 12.08.2015, видатковою накладною № 32 від 12.08.2015 на поставку товару у кількості 2 000 штук на загальну суму, з урахуванням ПДВ, 1780080,00 грн та рахунком-фактурою № 31 на суму 1780080,00 грн; Актом приймання № 961 від 19.08.2015, видатковою накладною № 33 від 19.08.2015 на поставку товару у кількості 1500 штук на загальну суму, з урахуванням ПДВ, 1335060,00 грн та рахунком-фактурою № 32 на суму 1335060,00 грн; Актом приймання № 971 від 22.08.2015, видатковою накладною № 36 від 22.08.2015 на поставку товару у кількості 1500 штук на загальну суму, з урахуванням ПДВ, 1335060,00 грн та рахунком-фактурою № 35 на суму 1335060,00 грн.
Таким чином, 3000 комплектів костюмів відповідач поставив із простроченням на 36 діб, 2000 комплектів - із простроченням на 38 діб; 2 000 комплектів - із простроченням на 43 доби; 1 500 комплектів - із простроченням на 50 діб та ще 1500 комплектів - із простроченням на 53 доби. Факт поставки з порушенням строків, встановлених в договорі, сторонами не заперечується.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення пені та штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання з поставки товару, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач поставив позивачу товар з простроченням, при цьому умови договору передбачали чіткі строки поставки, які погоджені та прийняті відповідачем при укладенні договору.
Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд зазначив, що оскільки якість костюмів повинна відповідати затвердженому замовником зразку, апеляційний суд приходить до висновку, що він повинен бути затверджений позивачем в день укладення договору; зразок товару був затверджений позивачем лише 10.07.2015, тобто, після спливу встановленого договором строку поставки відповідачем товару, відповідач не міг виготовити та поставити костюми без затвердженого зразку товару, а, відтак, у даному випадку відбулося прострочення позивачем своїх зобов'язань, передбачених договором; зважаючи на те, що згідно з умовами договору, відповідач повинен був виготовити та поставити товар за 19 днів (11.06.2015 - дата укладення договору, 30.06.2015 - строк поставки товару, який встановлений договором), з врахуванням прострочення кредитора, відповідач повинен був поставити костюми у строк до 29.07.2015.
Сервіси для юристів