ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2016 року Справа № 910/12505/16
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Палій В.В.
розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ,
на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2016 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2016
зі справи № 910/12505/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі - Позивач),
до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - Відповідач)
про стягнення 128 494,88 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
Позивача - не з'яв.,
Відповідача - Мальованої Т.В.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про стягнення 128 494,88 грн. заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.09.2016 (суддя Босий В.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 (колегія суддів у складі: Отрюх Б.В. - головуючий, Михальська Ю.Б. і Тищенко А.І.): позов задоволено частково; з Відповідача стягнуто на користь Позивача 68 177,65 грн. заборгованості та 1 022,66 грн. судового збору; у решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Відповідач просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Скаргу мотивовано порушенням господарськими судами у вирішенні спору норм матеріального і процесуального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.
27.01.1999 Українським промислово-інвестиційним банком (правонаступником якого є Відповідач; орендар) та державною холдинговою компанією "Свердловантрацит" (правонаступником якої є Позивач; орендодавець) було укладено договір оренди державного майна № 33 (далі - Договір), за умовами якого:
- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування частину адміністративного приміщення ДХК "Свердловантрацит", що розташоване за адресою: Луганська область, м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1, загальною площею 381 кв.м (пункт 1);
- орендна плата складає 795,15 грн. за перший місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 10 числа наступного місяця, щомісячно з урахуванням щомісячного індексу інфляції (пункт 3.2);
- орендна плата є платежем, який вносить орендар орендодавцю незалежно від результатів господарської діяльності (пункт 3.3);
- Договір діє з 27.01.1999 по 27.01.2000 строком на один рік; зміна або розірвання договору можливі за погодженням сторін; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення строку його дії протягом місяця він вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені даним договором (пункти 9.1, 9.2, 9.5).
На виконання умов Договору Позивач передав, а Відповідач прийняв в оренду нерухоме майно загальною площею 381 кв.м, що підтверджується актом приймання-передачі будівлі від 27.01.1999.
Сервіси для юристів