Постанова ВГСУ від 20.12.2016 року у справі №903/1249/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 903/1249/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "ТМ "Електробудсервіс", смт Стара Вижівка Старовижівського району Волинської області,

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2016

зі справи № 903/1249/15

за позовом приватного підприємства "ТМ "Електробудсервіс" (далі - Позивач)

до спільного міжгосподарського підприємства "Стара Вижваагробуд", смт Стара Вижівка Старовижівського району Волинської області (далі - Відповідач),

про стягнення 266 694,42 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Позивача - Демченко В.Г.,

Відповідача - Махонюка С.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення 266 694,42 грн. заборгованості за договорами підряду та поставки.

Рішенням господарського суду Волинської області від 11.02.2016 (суддя Костюк С.В.): позов задоволено частково; з Відповідача стягнуто на користь Позивача 135 590,36 грн. заборгованості і 2 033,86 грн. судового збору; у решті позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 (колегія суддів у складі: Гулова А.Г. - головуючий, Петухов М.Г. і Філіпова Т.Л.): апеляційну скаргу Позивача задоволено частково; рішення господарського суду Волинської області від 11.02.2016 змінено; з Відповідача стягнуто на користь Позивача: 105 379,49 грн. заборгованості за договором підряду; 61 027,94 грн. заборгованості за договором поставки і 2 496,11 грн. судового збору; у решті позову відмовлено; з Відповідача стягнуто на користь Позивача 508,48 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Позивач просить: змінити постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2016, а позов задовольнити повністю; судові витрати покласти на Відповідача. Скаргу з посиланням на приписи статей 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано порушенням апеляційним господарським судом норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Відповідач зазначає про правильність рішення суду першої інстанції з даної справи і просить задовольнити скаргу частково, скасувавши постанову апеляційної інстанції а рішення місцевого господарського суду з даної справи залишити "в силі, без змін".

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з урахуванням такого.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

Відповідачем (генпідрядник) та Позивачем (субпідрядник) укладено договір підряду від 18.05.2012 № 16/1, відповідно до умов якого:

- субпідрядник зобов'язаний своїми силами і засобами виконати роботи з реконструкції ЗОШ І-ІІ ступенів у с. Чевель Старовижівського району, відповідно до погодження договірної ціни в обумовлений цим договором строк, а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику будівельний майданчик, забезпечити своєчасне фінансування будівництва та сплатити вартість виконаних робіт (пункт 1.1);

- початок робіт - травень 2012 року, закінчення - грудень 2012 року (пункт 1.3);

- вартість виконаних робіт становить 48 993 грн., яка складає динамічну договірну ціну (пункт 3.1);

- оплата за цим договором проводиться у безготівковій формі після отримання коштів від замовника на підставі підписаних форм КБ-2, КБ-3 (пункт 3.3);

- генпідрядник зобов'язаний не пізніше 3-х днів після повідомлення субпідрядника про виконання певного обсягу робіт забезпечити їх приймання та здійснити оплату в передбаченому цим договором обсязі, у тому числі робіт, які не передбачені (упущені) проектом, але необхідність виконання яких зумовлена характером та видом робіт (пункт 4.3.2);

- у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чинним законодавством України (пункт 7.1);