Постанова ВГСУ від 20.12.2016 року у справі №52/159

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 52/159

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої, Л. Рогач

за участю представників: позивача Герасименко Л.В. - дов. від 03.10.16 відповідача не з'явились, повідомлені належно розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "АК"Київводоканал"на постановувід 19.10.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі№52/159 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "АК"Київводоканал"

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-103 Голосіївського району" простягнення 2984056,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2008 р. ПАТ "АК"Київводоканал" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до КП "Житлово-експлуатаційна організація-103 Голосіївського району" про стягнення 2984056,30 грн. заборгованості (з урахуванням боргу станом на 01.05.2005 р. у сумі 674959,49 грн.) у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань зі сплати вартості отриманих послуг за період з травня 2005 року до березня 2008 року за договором №06439/2-01 від 14.03.2006 р. на постачання питної води та приймання стічних вод, на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу України, положень Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

За клопотанням відповідача ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2008 р. (суддя Чебикіна С.О.) було зупинено провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи №8/131 Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2015 р. (суддя Чебикіна С.О.) було поновлено провадження у цій справі.

Позивач у поясненнях і додаткових обґрунтуваннях у справі посилався на те, що він нараховує за спожиту питну воду та прийняті стоки в межах спірного договору та згідно з приписами пункту 12.3 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжігглокомунгоспу України від 01.07.1994 №65, а тому відповідач повинен сплачувати вартість спожитої ним води, яка, в тому числі, використовується для виготовлення гарячої.

КП "ЖЕО-103 Голосіївського району" у запереченнях на позов та додаткових поясненнях просило відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що спірним договором не передбачено надання та оплату послуг з постачання холодної води, що йде на підігрів. Відповідач також зазначав, що балансоутримувачем теплових пунктів, з яких здійснюється постачання гарячої води, є ПАТ "Київенерго".

Водночас відповідач 17.02.2016 р. подав до місцевого господарського суду заяву про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення 855876,14 грн. боргу за період з травня 2005 року до жовтня 2005 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.05.2016 р. (суддя Чебикіна С.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з КП "Житлово-експлуатаційна організація - 103 Голосіївського району" на користь ПАТ Акціонерна компанія "Київводоканал" 893598,89 грн. боргу, 7650 грн. державного мита та 35,40 грн. витрат на сплату інформаційного-технічного забезпечення. В іншій частині позову відмовлено.

Мотивуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 893598,89 грн. боргу за спірним договором за період з травня 2005 року до березня 2008 року за холодне водопостачання і водовідведення по коду 1-1378. При цьому суд послався на те, що 99005,24 грн. були неправомірно зараховані позивачем в оплату послуг з водопостачання і водовідведення по коду 1-51378, у зв'язку з чим сума боргу за холодне водопостачання і водовідведення, за розрахунком суду, склала 893598,89 грн.

Господарський суд також дійшов висновку про те, що відповідачем частково сплачувалась заборгованість, яка виникла за період з травня 2005 року по жовтень 2005 року; тобто відповідачем було вчинено дії, якими було визнано наявність боргу за період з травня 2005 року по жовтень 2005 року, а тому відбулося переривання строку позовної давності, в зв'язку з чим строк позовної давності щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за період з травня 2005 року по жовтень 2005 року переривався і не був пропущений при поданні даного позову.

Суд відмовив у стягненні 674959,49 грн. боргу за водопостачання і водовідведення за період до 01.05.2005 р., (тобто за попередній період, який не стосується спірного періоду) у зв'язку з його необґрунтованістю.

Водночас суд визнав необґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача 1316492,42 грн. заборгованості за воду, що йде на підігрів, оскільки договором №06439/2-01 від 14.03.2006 р. на постачання питної води та приймання стічних вод не передбачено надання та оплата таких послуг. Крім того, позивач не довів наявності на балансі відповідача теплових пунктів чи бойлерів для приготування гарячої води.

За апеляційною скаргою ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" Київський апеляційний господарський суд (судді: Іоннікова І.А., Тіщенко О.В., Станік С.Р.), переглянувши рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 19.10.2016 р., залишив його без змін з тих же підстав.

ПАТ "АК"Київводоканал" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2016 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 р. скасувати в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача 2090457,15 грн. боргу та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1, 19, 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", статей 1, 22, 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №65 від 01.07.1994 р., статей 42, 33, 43, 84, 91, 93, 94, 101, 103, 104 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник посилається на те, що він нараховував за спожиту питну воду та прийняті стоки в межах спірного договору, а тому відповідач повинен сплачувати вартість спожитої ним води, яка, в тому числі, використовувалася для виготовлення гарячої, а також оплачувати вартість стоків гарячого водопостачання.

Скаржник наголошує на тому, що судами неправомірно було зараховано кошти в сумі 99005,24 грн. (які були сплачені відповідачем за послуги за кодом 1-51378, за яким обліковується водопостачання та водовідведення питної води, для потреб гарячого водопостачання) в рахунок погашення заборгованості за послуги водопостачання і водовідведення по коду 1-1378 (холодне водопостачання).

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 14.03.2006 р. між ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" (правонаступником якого є ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал") - постачальником та КП "ЖЕО-103" Голосіївської районної в м. Києві ради (правонаступником якого є КП "Житлово-експлуатаційна організація - 103 Голосіївського району") - абонентом був укладений договір № 06439/2-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі.

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. №65, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002 р., а також дотримуватися норм визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з пунктом 1.4 постачальник забезпечує якість питної води відповідно до ГОСТ2874-82 "Вода питна".

Пунктом 2.2.1 договору передбачено, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.