ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2014 року Справа № 910/8397/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівУдовиченка О.С., Катеринчук Л.Й., Міщенка П.К.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті Фінанс"
на постанову та на рішення у справі господарського судуКиївського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 року господарського суду Київської області від 19.06.2014 року № 910/8397/14 Київської області
за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті Фінанс" Приватного підприємства "ВАУ-11"провизнання права власності на майно За участю представників: ПП "ВАУ-11" - Дешлюка О.О.
В С Т А Н О В И В:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті Фінанс" (Далі - ТОВ "Мульті Фінанс", Позивач) до Приватного підприємства " ВАУ -11" (Далі - ПП " ВАУ -11", Відповідач) про визнання права власності на майно.
Рішенням господарського суду Київської області від 19.06.2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 року (Колегія суддів - Баранець О.М., Сітайло Л.Г., Чорна Л.В.) рішення господарського суду Київської області від 19.06.2014 року у справі №910/8397/14 залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Мульті Фінанс" без задоволення.
Не погодившись з прийнятими судовими актами, Позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 330, 388 Цивільного кодексу України, просить їх скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог касаційної скарги Позивачем зазначено, що судами попередніх інстанцій не надано відповідної юридичної оцінки тому, що Позивач набув спірне майно на підставі відплатного договору купівлі-продажу, укладеного ним та ліквідатором банкрута ТОВ "Плазма", і в момент укладення такого договору Позивач не знав і не міг знати, що продавець майна не мав права його відчужувати.
При цьому, Позивач вважає, що майно вибуло з володіння Відповідача не з його волі іншим чином, а саме, на підставі судового рішення, однак вважає, що в силу ч. 2 ст. 388 Цивільного кодексу України, спірне майно не може бути витребувано у позивача, оскільки придбане останнім у порядку, встановленому для виконання судових рішень, а саме, на виконання постанови Господарського суду Київської області від 18.08.2010 року у справі №Б22/144-10, в межах ліквідаційної процедури, що також невірно оцінено попередніми судовими інстанціями.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено такі її обставини.
Постановою Господарського суду Київської області від 18.08.2010 року у справі №Б22/144-10 ТОВ "Плазма" визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.
27.12.2011 року Товарною біржею "Іннекс" проведено аукціон з продажу нерухомого майна банкрута - ТОВ "Плазма", яке розташоване за адресою: 08320, Київська обл. Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, буд. №121, а саме: Лот №1: Будівлі першої черги виробничо-складської бази: виробничий цех №1, Д-ІІ, площею 4624,2 кв.м; побутовий корпус №1, Б-ІІІ, площею 392,4 кв.м.; побутовий корпус №2, В-ІІІ, площею 718,1 кв.м; склад №1, З-І, площею 2318 кв.м; склад №2, Г-І, площею 2291,5 кв.м; котельня, Ж-І, площею 74,8 кв.м.; прохідна, К-ІІ, площею 49,2 кв.м. Об'єкти ІІ-Ї черги виробничо-складської бази: адміністративний корпус, А-ІІІ, площею 2371,9 кв.м; трансформаторна підстанція, в 1, площею 64,5 кв.м складу №3, З-І, площею 1271,9 кв.м; складу №4, К-І, площею 6540,2 кв.м; цех №2, Б-І, площею 1771,3 кв.м, будівля технічного огляду автомобілів, Ж-І, М-ІІ, площею 840,4 кв.м; надбудова над пожрезервуарами, О-ІІ, площею 372,9 кв.м; КПП-3, Н-ІІ, площею 10,8 кв.м. (спірні об'єкти).
За результатами проведеного аукціону переможцем стало ПП "ВАУ-11" (Відповідач), з яким 27.12.2011 року ТОВ "Плазма" (продавець) укладено Договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юр-Капіносом А.Є. та зареєстрований в реєстрі правочинів за №7577.
На виконання зазначеного Договору купівлі-продажу продавець передав у власність покупця (відповідача) спірне майно, а покупець сплатив продавцю кошти у сумі 13 324 370 грн.
У зв'язку з наявністю порушень під час проведення аукціону з продажу нерухомого майна банкрута - ТОВ "Плазма", останнє звернулось до суду з позовом до ПП "ВАУ-11", Товарної біржі "Іннекс" за участю третіх осіб: Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", Арбітражного керуючого Янчука Олекси Миколайовича, Приватного нотаріуса Юр-Капінос А.Є. про визнання недійсним аукціону та договору купівлі-продажу від 27.12.2011 року, скасування державної реєстрації, зобов'язання вчинити дії про витребування та повернення нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно.
Рішенням Господарського суду Київської області від 24.01.2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 року у справі №7/101-12, позовні вимоги задоволено частково та визнано недійсними результати аукціону від 27.12.2011 року, проведеного Товарною біржею "Іннекс" з продажу майна ТОВ "Плазма", згідно Протоколу аукціону №1 від 27.12.2011 року; визнано недійсним Договір купівлі-продажу комплексу будівель виробничої складської бази (укладений за наслідками продажу майна боржника на аукціоні від 27.12.2011 року) та зобов'язано ПП "ВАУ-11" повернути придбане майно, а з ТОВ "Плазма" стягнуто на користь ПП "ВАУ-11" 13 324 370 грн., в порядку реституції.
Після набрання законної сили рішення у справі №7/101-12, право власності зареєстровано за ТОВ "Плазма" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Після цього, ліквідатором ТОВ "Плазма" здійснено продаж вказаного нерухомого майна на користь ТОВ "Мульті Фінанс" (Позивача), укладено договір купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна від 13.08.2013 року (спірних об'єктів), зареєстровано в реєстрі за №170. На підставі укладеного між Позивачем та ТОВ "Плазма" договору купівлі-продажу нерухомого майна від 13.08.2013 року право власності на нього на даний час зареєстровано за позивачем в Державному реєстрі речових прав.
Не погодившись із судовими рішеннями у справі №7/101-12, ПП "ВАУ-11" оскаржило їх у касаційному порядку і постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2013 року у вказаній справі, частково скасовано рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 року у справі № 7/101-12, прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Плазма" про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.12.2011 року недійсним.
Таким чином, постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2013 року фактично підтверджено законність придбання ПП "ВАУ-11" (Відповідача) об'єктів нерухомого майна у ТОВ "Плазма".
В обґрунтування позовних вимог, Позивач стверджував, що після винесення Вищим господарським судом України постанови від 04.11.2013 року у справі №7/101-12 склалась ситуація, при якій ПП "ВАУ-11" є власником спірного майна, який не визнає право власності на майно за ТОВ "Мульті Фінанс", як добросовісного набувача, на підставі відплатного правочину договору купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна від 13.08.2013 року під час якого Позивач не знав і не міг знати, що продавець майна не мав права його відчужувати, що є підставою для захисту порушеного права Позивача шляхом визнання за ним права власності на спірне майно, на підставі ст. 330 ЦК України, як за добросовісним набувачем, від якого майно не може бути витребувано, в силу приписів ст. 388 ЦК України.
Відповідач вважає, що спірне майно вибуло з його власності (володіння) на підставі судового рішення у справі № 7/101-12, яке в подальшому було скасовано постановою Вищого господарського суду України, отже, Відповідач позбавлений права власності та похідних від нього права володіння та користування спірним майном поза власної волі, на підставі неправосудного судового рішення, що є підставою для витребування такого майна відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що позивачем не доведено законних підстав для набуття права власності на спірне майно.
Сервіси для юристів