ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2015 року Справа № 925/327/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Л.І. Рогач - головуючого, І.В. Алєєвої, Г.М. Мачульськогоза участю представників:позивачаГречка В.П.- представник, дов. від 05.10.2015; Мегей О.В. - представник, дов. від 05.10.2015;відповідача третіх осібне з'явився (про час та місце судового засідання повідомлені належно) - не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлені належно) - Дєдяєва А.В.- представник, дов. від 24.01.2014; - не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлені належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 у справі№ 925/327/14 Господарського суду Черкаської області за позовомПриватного сільськогосподарського підприємства "Лідер"до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головного управління Держземагентства у Черкаській області - Тальнівська райдержадміністрація Черкаської області; - ОСОБА_6 - Фермерське господарство "Зерно життя"пропоновлення договору оренди земельної ділянки, зобов'язання вчинити дії, скасування наказів та договорів оренди земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
28.02.2014 Приватне сільськогосподарське підприємство "Лідер" звернулося до господарського суду з позовом про: поновлення терміном на 10 років договору оренди землі № 26 від 28.02.2014 на 197,3 га землі в адмінмежах Майданецької сільської ради Тальнівського району; зобов'язання Головного управління Держземагенства у Черкаській області вчинити дії з видання наказів про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою; визнання наказів Головного Управління Держземагенства такими, що видані не у відповідність вимогам чинного законодавства та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 21.06.2013 "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою":№ЧК/7124086600:02:001/00000076,№ЧК/7124086600:02:001/00000075, №ЧК/7124086600:02:001/00000077,№ЧК/7124086600:02:001/00000079,№ЧК/7124086600:02:001/00000071,№ЧК/7124086600:02:001/00000072, скасування наказів Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 31.12.2013: №ЧК/124086600:02:001/00001798; №ЧК/124086600:02:001/00001799; №ЧК/124086600:02:001/00001800; №ЧК/124086600:02:001/00001801; №ЧК/124086600:02:001/00001796; №ЧК/124086600:02:001/00001797; визнання укладених ОСОБА_6 договорів оренди землі з Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області такими, що укладені не у відповідності чинного законодавства, скасування договорів від 31.12.2013 за кадастровими номерами: НОМЕР_1 - 65,9000 га; НОМЕР_2 - 42,2000 га; НОМЕР_3 - 7,0723 га; НОМЕР_4 - 21,1913 га; НОМЕР_5 - 24,3531 га; НОМЕР_6 - 7,0819 га, та зняття їх з державної реєстрації (в редакції уточнень позовних вимог від 26.03.2014, т.2, а.с.10-12). Позовні вимоги обґрунтовано приписами пункту 7 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство", статті 33 Закону України "Про оренду землі", статті 124 Земельного кодексу України з огляду на прийняття спірних наказів та укладення спірних договорів всупереч переважного права позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки, без проведення земельних торгів та доказів надання земельної ділянки в порядку, передбаченому для створення фермерського господарства, без погодження з органом державної виконавчої влади в сфері охорони культурної спадщини щодо наданих земель історико-культурного призначення.
Відповідач відхилив позов, вказуючи на недотримання позивачем процедури, передбаченої статтею 33 Закону України "Про оренду землі", для використання орендарем переважного права на укладення договору оренди на новий строк, відсутність правових підстав для визнання недійсними спірних договорів оренди земельної ділянки.
Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.
Заявою від 28.10.2014 (т.3, а.с.4-11) позивач виклав свої позовні вимоги у іншій редакції та просив суд визнати незаконними та скасувати накази Головного Управління Держземагенства у Черкаській області від 21.06.2013 "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою": №ЧК/7124086600:02:001/00000076, №ЧК/7124086600:02:001/00000075, №ЧК/7124086600:02:001/00000077, №ЧК/7124086600:02:001/00000079, №ЧК/7124086600:02:001/00000071, №ЧК/7124086600:02:001/00000072, накази Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 31.12.2013 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду": №ЧК/124086600:02:001/00001798; №ЧК/124086600:02:001/00001799; №ЧК/124086600:02:001/00001800; №ЧК/124086600:02:001/00001801; №ЧК/124086600:02:001/00001796; №ЧК/124086600:02:001/00001797; визнати недійсними укладені між громадянином ОСОБА_6 та Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області договори оренди землі від 31.12.2013 року на земельні ділянки за кадастровими номерами: НОМЕР_7 - 65,9000 га; НОМЕР_8 - 42,2000 га; НОМЕР_9 - 7,0723 га; НОМЕР_10 - 21,1913 га; НОМЕР_11 - 24,3531 га; НОМЕР_12; зобов'язати Головне управління Держземагенства у Черкаській області розглянути питання щодо видання наказав про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Третя особа - Тальнівська райдержадміністрація Черкаської області - погодилась з позовними вимогами.
Відповідач та інші треті особи заперечили проти позовних вимог, вважаючи правомірним надання спірних земельних ділянок в оренду громадянину ОСОБА_6.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.02.2015 (судді: Спаських Н.М. - головуючий, Дорошенко М.В., Гура І.І.) провадження у справі в частині вимоги про визнання недійсними укладених між громадянином ОСОБА_6 та Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області договорів оренди землі від 31.12.2013 року на земельні ділянки за кадастровими номерами: НОМЕР_7 - 65,9000 га; НОМЕР_8 - 42,2000 га; НОМЕР_9 - 7,0723 га; НОМЕР_10 - 21,1913 га; НОМЕР_11 - 24,3531 га; НОМЕР_12 припинено; в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 (судді: Лобань О.І. - головуючий, Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано частково, в частині відмови у скасуванні наказів Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 21.06.2013 та від 31.12.2013; прийнято нове рішення в цій частині, яким визнано незаконними та скасовано накази Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 21.06.2013 "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою": №ЧК/7124086600:02:001/00000076, №ЧК/7124086600:02:001/00000075, №ЧК/7124086600:02:001/00000077, №ЧК/7124086600:02:001/00000079, №ЧК/7124086600:02:001/00000071, №ЧК/7124086600:02:001/00000072, визнано незаконними та скасовано накази Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 31.12.2013 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду": №ЧК/124086600:02:001/00001798; №ЧК/124086600:02:001/00001799; №ЧК/124086600:02:001/00001800; №ЧК/124086600:02:001/00001801; №ЧК/124086600:02:001/00001796; №ЧК/124086600:02:001/00001797; в решті рішення залишено без змін; розподілено судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.08.2015 здійснено заміну в прорядку процесуального правонаступництва відповідача - Головного управління Держземагенства у Черкаській області на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.
Не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду, громадянин ОСОБА_6 подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову в даній справі та залишити в силі рішення місцевого господарського суду. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: висновок суду про наявність у позивача переважного права на укладення договору оренди землі суперечить приписам статті 33 Закону України "Про оренду землі", висновки господарського суду та встановлені ним обставини справи щодо права власності позивача на майно - водонапірну башту та свердловину - не ґрунтуються на доказах та суперечать умовам укладених договорів; порушено статті 7 та 8 Закону України "Про фермерське господарство", оскільки чинне законодавство не передбачає заборони надання громадянину земельної ділянки в оренду, якщо він вже є засновником фермерського господарства. Додатково в судовому засіданні представник третьої особи мотивував доводи про наявність підстав для скасування постанови апеляційної інстанції тим, що спірні накази вже є реалізованими та виконаними шляхом укладення договорів оренди, відтак, визнання їх недійсними не є належним способам захисту порушеного права.
Відповідач не надав відзив на касаційну скаргу, не скористався правом на участь представників у судовому засіданні.
Тальнівська райдержадміністрація Черкаської області надала відзив, в якому заперечила проти доводів касаційної скарги, вважаючи постанову апеляційної інстанції законною та обґрунтованою.
Позивач відхилив доводи касаційної скарги, додатково пояснивши суду, що договори оренди земельної ділянки, які були підписані на підставі спірних наказів, визнано недійсними у судовому порядку, відтак, їх підписання не може створювати юридичних наслідків.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено апеляційним господарським судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем та Тальнівською райдержадміністрацією було укладено договір оренди землі від 17.07.2002 № 151/2, за умовами якого Тальнівська райдержадміністрація надала, а позивач прийняв у тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 197,3 га, в тому числі землі резервного фонду - 171,1 га, історико-культурного призначення - 26,2 га, які знаходяться за межами населеного пункту Майданецької сільської ради; зазначений договір зареєстровано згідно з записом № 0407793000014 від 12.03.2007). Зазначений договір оренди продовжувався договором оренди землі № 26 від 28.02.2007 до 31.12.2011.
Судом також встановлено, що листами № 262 від 25.05.2011, № 438 від 07.12.2011, № 11 від 05.01.2012, № 46 від 01.02.2012 позивач звертався до голови Тальнівської райдержадміністрації про продовження терміну дії договору оренди землі № 26 від 28.02.2007; листом № 01-13/575 від 07.03.2012 Тальнівська райдержадміністрація надала позивачу дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, що посвідчує право користування земельною ділянкою площею 197,3 га на умовах оренди за межами населеного пункту в адмінмежах Майданецької сільради Тальнівського району, у зв'язку з чим позивач 06.08.2012 звернувся із заявою про виготовлення технічної документації, на яку отримав відмову.
06.08.2012 Тальнівська райдержадміністрація прийняла розпорядження № 331 "Про припинення права користування земельним ділянками ПСП "Лідер""; постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 розпорядження скасовано, зобов'язано Тальнівську райдержадміністрацію розглянути питання щодо поновлення договору, зазначено, що райдержадміністрація порушила місячний термін розгляду листів-повідомлень орендаря про наміри поновити договір оренди, наявні підстави для поновлення договору оренди на той самий строк та на тих самих умовах, що й в попередньому договорі.
Листом Тальнівської райдержадміністрації від 05.11.2012 № 01-13/3210 відмовлено позивачу у задоволенні його листа № 452 від 22.10.2012 про підписання додаткової угоди з підстав необхідності проведення конкурсу на набуття права оренди земельної ділянки.
З огляду на приписи Закону України від 06.09.2012 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" 21.06.2013 та 01.07.2013 позивач звертався до Головного управління Держземагентства у Черкаській області із клопотаннями № 328 та № 855 із заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення землі та про поновлення договору оренди землі, у яких було відмовлено через недотримання позивачем приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі". У відповідь на заяву позивача від 11.12.2013 (вх.№2626/03-01-06) про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок Головне управління Держземагентства повідомило про обтяження цих земельних ділянок і неможливість у зв'язку з цим вирішити порушене питання.
Разом з тим, суд встановив, що у відповідь на заяву громадянина ОСОБА_6 від 18.06.2013 наказами Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 21.06.2013 №ЧК/7124086600:02:001/00000076, №ЧК/7124086600:02:001/00000075, №ЧК/7124086600:02:001/00000077, №ЧК/7124086600:02:001/00000079, №ЧК/7124086600:02:001/00000071, №ЧК/7124086600:02:001/00000072 йому надано дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності; наказами Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 31.12.2013 №ЧК/124086600:02:001/00001798; №ЧК/124086600:02:001/00001799; №ЧК/124086600:02:001/00001800; №ЧК/124086600:02:001/00001801; №ЧК/124086600:02:001/00001796; №ЧК/124086600:02:001/00001797 затверджено документацію зі землеустрою, на підставі чого ОСОБА_6 уклав з відповідачем спірні договори оренди землі від 31.12.2013.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини поновлення договору оренди землі № 26 від 28.02.2007 встановлено за приписами статті 35 Господарського процесуального кодексу України, відтак, вони не підлягають повторному доведенню; спірні накази видані відповідачем в порушення діючого переважного права позивача на поновлення зазначеного договору оренди, наявного права позивача на користування спірними земельними ділянками без його припинення, а також в порушення встановленого частиною 2 статті 124 Земельного кодексу України порядку, згідно з яким передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Вказавши, що зазначене вище є підставою для визнання недійсними спірних наказів, суд апеляційної інстанції, разом з тим погодився з висновками суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі та відмові в іншій частині позовних вимог; судові рішення у цій частині не оскаржені.
Сервіси для юристів