Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 20.10.2015 року у справі №922/1331/15

Постанова ВГСУ від 20.10.2015 року у справі №922/1331/15

27.02.2017
Автор:
Переглядів : 253

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № 922/1331/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкін В.Е. - головуючого, Чернов Є.В., Цвігун В.Л.розглянув касаційну скаргусільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Грозянське"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 рокуу справі№ 922/1331/15 господарського суду Харківської областіза позовомсільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Грозянське"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Вога"провизнання недійсними умов договору В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.04.2015 р. (суддя Лавренюк Т.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 р. (судді: Фоміна В.О., Крестьянінов О.О., Шевель О.В.) рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2015 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права, позов задовольнити.

Заявник доводить, що суд порушив норми ст.ст. 203, 215, 524, 533, 632 Цивільного кодексу України, оскільки передбачений умовами договору механізм зміни ціни договору шляхом одностороннього її корегування по факту зміни курсу долара США суперечить вказаним нормам законодавства; судом не враховано норми ст.ст. 179, 189, 198 Господарського кодексу України, які передбачають формування ціни договору виключно в гривнях, враховуючи, що сторони договору є резидентами та, що в структурі ціни відсутня її імпортна складова, тому умови п.п. 4.3, 4.4, 8.4.1, 8.4.2 договору суперечать наведеним нормам права, носять дискримінаційний характер, ставлять сторони у нерівні умови, суперечать принципам розумності та справедливості.

Сторони повідомлені про час та місце розгляду справи правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції не скористалися, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що пункти 4.3, 4.4, 8.4.1, 8.4.2 договору мають дискримінаційний характер, погіршують матеріальне становище позивача та суперечать основній меті підприємництва - отримання прибутку, оскільки вказаними пунктами сторони передбачили надмірно великі проценти за користуванням чужими коштами, надмірно великий розмір неустойки та збитків, які обраховуються у процентному відношенні від 20 до 60% від ціни товару, сплаченого з простроченням платежу. Пункт 4.7 договору, на думку позивача, суперечить вимогам статті 533 ЦК України, оскільки передбачає інший, ніж передбачений законом, механізм корегування ціни товару в залежності від курсу долару.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд вказав, що надмірність процентів, збитків та штрафних санкцій не є підставою для визнання спірних пунктів недійсними, оскільки вони встановлюються як гарантія належного виконання договірних зобов'язань та погоджені сторонами в момент підписання договору. А механізм корегування ціни товару, в залежності від курсу долару США на момент оплати товару не суперечить вимогам чинного законодавства.

Судом встановлено, що 27.03.2013р. між позивачем (СТОВ "Грозянське") та відповідачем (ТОВ "Вога") укладено договір купівлі-продажу № 45, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передавати узгодженими партіями товар у власність позивача, а позивач приймати товар та здійснювати його оплату. Найменування товару, його кількість та ціна зазначаються у специфікаціях (видаткових накладних), які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 4.3 вказаного договору, у разі порушення строків оплати, продавець має право вимагати від покупця, а покупець повинен сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами, до дня повної оплати товару, крім неустойки та збитків.

У п.4.4 договору сторони погодили розмір процентів за користування грошовими коштами, а саме:

а) 0,1% від несплаченої ціни товару по специфікації (у разі її відсутності по кожній видатковій накладній) за кожен календарний день протягом 30 календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплачений покупцем;

б) 0,5% від несплаченої ціни товару по специфікації (у разі її відсутності по кожній видатковій накладній) за кожен календарний день протягом 60 календарних днів з дати закінчення 30 календарних днів, зазначених у п.п."а" п.4.4 договору;

в) 3% від несплаченої ціни товару по специфікації (у разі її відсутності по кожній видатковій накладній) за кожен календарний день до дня повної оплати з дати закінчення 60 календарних днів, зазначених у п.п."б" п.4.4 договору.

Інший розмір процентів, дата, з якої починається нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами та сума, від якої будуть нараховуватись проценти, можуть бути передбачені у специфікації або іншому погодженому сторонами або їх представниками документі.

У пункті 4.7 сторонами передбачено, що ціна товару по даному договору встановлюється сторонами в гривнях. Крім того, сторони цього договору визначають доларовий еквівалент ціни товару. Ціна (вартість) товару узгоджена сторонами на момент узгодження товару, що підлягає поставці, змінюється автоматично, на неоплачений товар, при зміні курсу долара США. При зміні курсу, ціна (вартість) товару, який підлягає оплаті покупцем, визначається самостійно покупцем на день оплати товару шляхом множення доларового еквівалента угодженої сторонами ціни товару, який не сплачений, на офіційний курс гривні до долару США, встановленому Національним банком України на день фактичної оплати покупцем ціни товару.

Сторони, за умовами даного пункту договору, також вирішили, що якщо офіційний курс гривні до долару США, встановлений НБУ на день фактичної оплати покупцем ціни товару менше (нижче) ніж курс гривні до долару США, визначений на 14.00год. за київським часом банком продавця, зазначеному в даному договорі (в реквізитах сторін), то покупець для визначення суми оплати за товар (ціни товару) помножує доларовий еквівалент узгодженої сторонами ціни товару, який не сплачений, на курс гривні до долару США, встановлений банком продавця на день фактичної оплати покупцем ціни товару, а саме на 14.00год. за київським часом.

Якщо офіційний курс гривні до долару США встановлений на день фактичної оплати покупцем ціни товару або курс гривні до долару США, визначений на 14.00год. за київським часом банком продавця, більше (вище) курсу, який був встановлений на день узгодження сторонами ціни (вартості) конкретної партії товару, яка належить до оплати, то ціна (вартість) товару змінюється автоматично без будь-яких додаткових узгоджень. Однак для належного ведення бухгалтерського обліку протягом семи календарних днів після оплати товару по зміненій ціні, покупець зобов'язаний скласти на направити продавцю цінним листом з описом вкладення (повідомленням про вручення) Акт донарахування ціни товару, в якому послатися на номер та дату видаткових накладних, по яким змінена ціна товару згідно зі зміненим курсом долара США по відношенню до гривні. Крім того, в даному Акті повинні бути зазначені: найменування товару, кількість, початкова та змінена ціна товару, а також курс долара США до гривні на момент узгодження ціни товару та на момент його фактичної оплати. Ціна товару підлягає зміні також і при зменшенні курсу долара США. Для поставки насіння сторони встановлюються еквівалент в Євро та застосовують умови, погоджені в п.4.7 договору з врахуванням курсу продажу не долару США, а євро. Покупець підтверджує, що має доступ до інформації про офіційний курс гривні до долару США, а також про курс гривні до долару США банка продавця, зазначеному в даному договорі (в реквізитах сторін).

У розділі 8 договору сторони передбачили відповідальність сторін, зокрема у п.8.4.1 та п.8.4.2 договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, передбачених в п.3.1.2 договору покупець сплачує продавцю неустойку, крім збитків, в розмірі 0,5% від вартості боргу за кожен день незалежно від вини. Нарахування неустойки припиняється через рік від дати, коли зобов'язання по оплаті товару повинно було бути виконано покупцем. Сторони вирішили, що якщо покупець прострочить оплату товару більш ніж на 60 календарних днів, то, крім неустойки, він відшкодовує продавцю збитки в розмірі 20% від ціни неоплаченого товару, якщо більш ніж на 100 днів, то 40% від ціни неоплаченого товару, а якщо більш ніж на 200 днів, то 60% від ціни неоплаченого товару.

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір вважається укладеним з моменту підписання першої видаткової накладної або специфікації та дії до 31 "грудня" 2013р. Дія цього договору продовжується на цих же умовах і на той же строк, якщо в останній місяць строку дії договору продавець не направить покупцю заяву про припинення цього договору.

Статтями 626, 627 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як зазначалось, пунктами 4.3, 4.4 договору сторонами передбачено сплату покупцем процентів у разі порушення строків оплати за договором, та встановлено розмір процентів за користування грошовими коштами, а саме:

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст