Постанова ВГСУ від 20.10.2015 року у справі №910/9291/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № 910/9291/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Л.І. Рогач - головуючого, І.В. Алєєвої, Г.М. Мачульськогорозглянувши матеріали касаційної скаргиЗаступника прокурора міста Києвана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.06.2015у справі№ 910/9291/14 Господарського суду міста Києваза позовомПрокурора Голосіївського району міста Києвадо Київської міської радитреті особи, які не заявляють позовних вимог на предмет спору, на стороні відповідача- Колектив забудовників "Південний" Харківського району міста Києва; - Державне управління справами; - Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк"; - Державне підприємство "Санаторій "Конча-Заспа"провизнання незаконним та скасування рішенняза участю представників:

позивачаРоманов Р.О. - прокурор відділу ГПУ, посвідчення №014714;відповідачане з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно); третіх осіб - Вербіна Т.В. - представник, дов. від 29.09.2015;

Ярош С.В. - представник, дов. від 13.06.2014;

- не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені

належно);

- Кошарський О.В. - представник, дов. від 07.09.2015;

- не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені

належно);

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Голосіївського району міста Києва звернувся до господарського суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 26.06.2003 № 550/710 "Про передачу колективу забудовників "Південний" Харківського району міста Києва земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування малоповерхової забудови адміністративно-побутового призначення на 21-му км Столичного шосе (урочище Конча-Заспа) у Голосіївському районі міста Києва", посилаючись на приписи статей 121, 144 Конституції України, статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", статтю 16 Цивільного кодексу України, статей 149, 152 Земельного кодексу України, статтю 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на передачу земельної ділянки в користування без вилучення її від попереднього землекористувача та без його згоди, погодження всупереч існуючих законодавчих заборон розміщення об'єкта житлово-громадської забудови на ландшафтно-рекреаційних територіях (в зоні охоронюваного ландшафту) та на територіях Держлісфонду без погодження з органом виконавчої влади з питань лісового господарства, порушення порядку зміни цільового призначення земель рекреаційного призначення, відсутність у проекті землеустрою належних висновків Головного управління містобудування та архітектури КМДА та Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві про погодження проекту відведення земельної ділянки, відсутність рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, та вказав, що оспорюване рішення прийнято всупереч вимогам законодавства та порушує інтереси держави, які полягають у скасуванні прийнятих органом місцевого самоврядування незаконних рішень про розпорядження землею, яка є основним національним багатством та перебуває під охороною держави.

Відповідач та третя особа заперечили проти позову, вказавши, що зі змісту позовної заяви не вбачається, чим порушено інтереси держави, при прийнятті рішення змінено цільове призначення земельної ділянки відповідно до вимог законодавства, проект відведення земельної ділянки погоджено у встановленому порядку, на зазначеній земельній ділянці вже було здійснене будівництво бази відпочинку; позов подано поза межами строку, встановленого для захисту порушеного права.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2015 (суддя Грєхова О.А.) у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 (судді: Корсакова Г.В. - головуючий, Станік С.Р., Власов Ю.Л.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, заступник прокурора міста Києва подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та рішення у даній справі, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 20, 84, 118, 123, 124, 149, 186 Земельного кодексу України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України; прокурор вказує, що суди безпідставно не взяли до уваги відсутність доказів проведення землевпорядної експертизи проекту відведення земельної ділянки, погодження попереднім землекористувачем проекту відведення земельної ділянки в порядку, визначеному частиною 6 статті 123 Земельного кодексу України та недотримання порядку вилучення спірної земельної ділянки від попереднього землекористувача; взято до уваги як належні та допустимі докази письмові документи, що не відповідають вимогам статті 34 Господарського процесуального кодексу України; безпідставно віднесено до земель комунальної власності та змінено цільове призначення земельної ділянки, яка використовувалась для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та вилучення якої віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

Представники третіх осіб - Колективу забудовників "Південний" Харківського району міста Києва та Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" заперечили проти доводів касаційної скарги, як необґрунтованих, додатково наголосивши також усно про виконання спірного рішення шляхом укладення відповідного договору щодо спірної земельної ділянки.

Відповідач, а також треті особи Державне управління справами та Державне підприємство "Санаторій "Конча-Заспа" не виклали свою позицію щодо касаційної скарги, не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора та представників третіх осіб, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 31.08.1965 № 1497 за Клінічним санаторієм "Конча-Заспа" було закріплено біля 65 га по Столичному шосе для будівництва санаторію.

За змістом Указу Президента України від 23.02.2000 № 278/2000 у відання Державного управління справами Президента України передано Базу відпочинку "Конча-Заспа", якій належали літні будиночки бази відпочинку вихідного дня, розташовані на спірній частині земельної ділянки. Згідно з витягом з переліку об'єктів державної власності, об'єкти, що передаються Державному управлінню справами (додаток № 1 до Указу Президента України № 278/2000 від 23.02.2000) Кабінетом Міністрів України: санаторно-курортні заклади: Будинок відпочинку "Конча-Заспа" (утримання та обслуговування державних дач Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України) (Столичне шосе, 24 км.); База відпочинку "Конча-Заспа" (надання послуг з оздоровлення працівників органів державної влади в літній період (Столичне шосе, 24 км).

Пунктом 1 Розпорядження Керівника Державного управління справами "Про передачу дозволу на будівництво колективу забудовників "Південний" від 17.12.2001 № 588 з метою забезпечення виконання умов Положення про порядок утворення колективів забудовників для малоповерхового будівництва малоповерхової забудови на ділянці "Конча-Заспа" за адресою: Столичне шосе, 21 км. передано право на будівництво малоповерхової забудови та інженерних мереж на ділянці "Конча-Заспа" за адресою: Столичне шосе, 21км, Колективу забудовників "Південний" Харківського району м. Києва.

Згідно з договором купівлі - продажу будівель від 01.03.2002 Колектив забудовників "Південний" купив у Управління житлово-комунального господарства Державного управління справами 39 літніх дерев'яних будиночків, які були розташовані на земельній ділянці бази відпочинку вихідного дня "Конча-Заспа".

При цьому прокурором та іншими учасниками спору не надано судам доказів державної реєстрації за Державним підприємство "Санаторій "Конча-Заспа" та Управлінням житлово-комунального господарства Державного управління справами будь-яких прав на спірну земельну ділянку на період прийняття Київською міською радою рішення №550/710 "Про передачу колективу забудовників "Південний" Харківського району м. Києва земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування малоповерхової забудови адміністративно-побутового та житлового призначення на 21-му км Столичного шосе (урочище Конча-Заспа) у Голосіївському районі м. Києва". Також відсутні докази державної реєстрації прав на спірну земельну ділянку на період винесення рішення за будь-якими іншими особами.

В зв'язку з відсутністю оформленого права на користування відповідною земельною ділянкою, Колектив забудовників "Південний" звернувся до Київської міської ради за її відведенням в установленому порядку.