ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2015 року Справа № 904/5545/15
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Палій В.В. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз", смт Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області (далі - Компанія),
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2015 та
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.07.2015
зі справи № 904/5545/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енджой Інвест", м. Київ (далі - Товариство),
до Компанії
про стягнення 82 373,30 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про стягнення суми основного боргу, пені, річних, "інфляційних втрат" за договором дилерства від 01.06.2013 № 130603/1 (далі - Договір).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2015 порушено провадження у справі.
02.07.2015 Компанія подала зустрічний позов до Товариства про визнання Договору недійсним.
Ухвалою названого суду від 06.07.2015 (суддя Назаренко Н.Г.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.07.2015 (колегія суддів у складі: Верхогляд Т.А. - головуючий, Білецька Л.М. і Парусніков Ю.Б.), зустрічну позовну заяву і додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі пунктів 4, 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Компанія просить скасувати оскаржувані ухвалу і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та передати останню на розгляд господарського суду Дніпропетровської області. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням названими судовими інстанціями пунктів 4, 6 частини першої статті 63 ГПК України.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
У винесенні оскаржуваної ухвали та прийнятті оскаржуваної постанови попередні судові інстанції виходили з таких обставин.
Компанія при поданні зустрічного позову просила суд звільнити її від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір". Проте нею не подано жодних доказів, які підтверджували б те, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору.
Компанією до зустрічної позовної заяви не додано належних доказів направлення іншій стороні у справі (Товариству) копії такої заяви, оскільки до зазначеної позовної заяви не додано опису вкладення цінного листа на ім'я Товариства.
Причиною подання касаційної скарги стала незгода Компанії з поверненням їй господарським судом зустрічної позовної заяви.
Відповідно до статті 60 ГПК України: відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним; подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Згідно з пунктами 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Пунктами 4 і 6 частини першої статті 63 названого Кодексу передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:
- не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі;
Сервіси для юристів