Постанова ВГСУ від 20.10.2014 року у справі №920/2152/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 року Справа № 920/2152/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівЄвсікова О.О., Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"на рішення господарського суду Сумської області від 05.05.2014 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 р. у справі № 920/2152/13 господарського суду Сумської областіза позовомУкраїнського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"доУправління майна комунальної власності Сумської міської радипровизнання частин договору недійснимиза участю представників:

позивача: Мельник О.В.

відповідача: Пейкова І.О.

в с т а н о в и в :

Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" (далі - УДППЗ "Укрпошта") в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (далі - Управління) про визнання частини II Додатку № 3 "Розрахунок розміру місячної орендної плати за оренду нерухомого майна" до договору оренди № ФМ-925 від 01.11.1999 р. в редакції зміни № 3 до Розрахунку від 08.08.2011 р. недійсною.

Позовні вимоги обґрунтовані нормами ст. ст. 203, 215 ЦК України та посиланням на те, що оскаржуване положення договору суперечить ч. 3 ст. 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Методиці розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 23.06.2010 р. № 3964-МР , та Методиці розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ України від 04.10.1995 р. № 786.

Рішенням господарського суду Сумської області від 05.05.2014 р. (суддя Жерьобкіна Є.А.) в задоволенні позову відмовлено з огляду на недоведення позивачем наявності передбачених ЦК України підстав для визнання оскаржуваної частини договору недійсною.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 р. (судді Істоміна О.А., Білецька А.М., Гончар Т.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, УДППЗ "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 05.05.2014 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 р. як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.11.1999 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області як орендодавцем та УДППЗ "Укрпошта" в особі Сумської дирекції як орендарем було укладено договір оренди державного майна № 128, за умовами якого орендодавець передав орендарю у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 85,2 кв. м., розташоване за адресою: м. Суми, вул. Лесі Українки, 2, 1-й поверх, для розміщення відділення поштового зв'язку.

У зв'язку з переходом права власності на вказані нежитлові приміщення до комунальної власності територіальної громади міста Суми 10.04.2003 р. між Управлінням та УДППЗ "Укрпошта" в особі Сумської дирекції було укладено зміни № 1 до договору оренди державного майна № 128 від 01.11.1999 р., змінено його номер на № ФМ-925 та викладено в новій редакції.

В подальшому, 16.01.2010 р. між сторонами укладено зміни № 2 до договору оренди № ФМ-925.

Відповідно до п. 4.1 договору в редакції зі змінами від 16.01.2010 р. орендна плата за об'єкт оренди розраховується на підставі діючої Методики розрахунків і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої відповідним рішенням Сумської міської ради. Базова ставка орендної плати встановлюється відповідним рішенням Сумської міської ради.

Судами з'ясовано, що між сторонами 08.08.2011 р. було укладено Додаток № 3 "Розрахунок розміру місячної орендної плати за оренду нерухомого майна" до договору оренди № ФМ-925 від 01.11.1999 р. Згідно з зазначеним розрахунком, відповідно до рішення Сумської міської ради від 27.07.2011 р. № 696-МР, встановлено орендну плату в розмірі 1,00 грн. на рік на строк з 01.08.2011 р. по 31.12.2011 р. Розмір місячної орендної плати за січень 2012 року розраховується за відповідною формулою. Базова ставка орендної плати за використання 1 кв. м. нерухомого майна, встановлена рішенням Сумської міської ради від 23.06.2010 р. № 3964-МР, становить 8,50 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначав, що вказані умови договору щодо розміру орендної плати суперечать ст. 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", дія якого поширюється на позивача, оскільки розмір орендної плати за користування приміщенням має бути встановлений на рівні бюджетних організацій та складати 1 гривню на рік, а тому мають бути визнані недійсними на підставі ст. 215 ЦК України.

Правочином, згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір, згідно з ст. 11 ЦК України, є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків.

Стаття 204 ЦК України встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В той же час, приписами статті 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до приписів ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст правочину становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ціна, згідно з ч. 2 ст. 189 ГК України, є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається у договорі у гривнях.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією з істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.