Постанова ВГСУ від 20.09.2016 року у справі №925/2082/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року Справа № 925/2082/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк І.Вовка, С.Могил,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуФізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постановувід 06.07.2016Київського апеляційного господарського судуу справі№ 925/2082/15за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4доПублічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Черкаського міського району електричних мережпроприпинення протиправних дій відповідача та стягнення 4329,50 грн у судове засідання прибув представник:відповідачаМахаринець В.І. (дов. від 20.05.2016) заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника відповідача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Черкаського міського району електричних мереж про припинення дій відповідача, які порушують право позивача на гарантоване отримання електроенергії, а саме: 1) на розірвання договору на енергопостачання №2255 від 20.09.2004; 2) на тимчасове відключення кіосків споживача ОСОБА_4 від енергопостачання; відшкодування позивачу майнової шкоди у сумі 4329,50 грн, заподіяної відповідачем внаслідок незаконного відключення її кіоску, розташованого у АДРЕСА_1, від системи енергопостачання, присудження до стягнення з відповідача на користь позивача 5000,00 грн судових витрат, сплачених за послуги адвоката.

Вказаний позов обґрунтований тим, що оскільки у позивача відсутня заборгованість зі сплати електроенергії згідно з договором № 2255 від 20.09.2014, дії відповідача з відключення електропостачання тимчасової споруди (кіоску), розміщеного за адресою: АДРЕСА_1, є незаконними. Крім того, позивач просить припинити дії відповідача з розірвання договору на енергопостачання № 2255 від 20.09.2004, оскільки останній відповідає положенням чинного законодавства, зокрема, ст. 179 ГК України та п. 1.6 ПКЕЕ. Також, позивач вказує на те, що у зв'язку з незаконним відключенням торгівельної площі, їй завдана майнова шкода у вигляді псування продуктів харчування на суму 4329,50 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.04.2016 (суддя К.Довгань), яке постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 залишене без зміни, у позові відмовлено повністю з огляду на таке.

ВАТ "Черкасиобленерго" (змінено найменування на ПАТ "Черкасиобленерго") в особі Черкаський міський РЕМ (постачальник електричної енергії) та Приватним підприємцем ОСОБА_4 (споживач) укладений договір про постачання електричної енергії № 2255 від 20.09.2004.

Об'єктами постачання за даним договором є тимчасові споруди (кіоски) в кількості 11 одиниць за адресами: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4; АДРЕСА_1; АДРЕСА_5.

У відповідності до п.9.4 договору ЧмРЕМ ПАТ "Черкасиобленерго" направлене ФОП ОСОБА_4 повідомлення № 6223 від 27.11.2015 про припинення дії даного договору з 01.01.2016. При цьому, у повідомлені відповідач вказав на невідповідність договору станом на 27.11.2015 вимогам Закону України "Про електроенергетику" та ПКЕЕ:

-Постанова НКРЕ N 910 від 17.10.2005;

-Постанова НКРЕ N 1497 від 22.11.2006;

-Постанова НКРЕ N 1449 від 25.12.2008;

-Постанова НКРЕ N 105 від 04.02.2010.

Разом з цим, споживача ФОП ОСОБА_4 повідомлено про можливість укладення нового договору про постачання електричної енергії, який відповідає вимогам чинного законодавства згідно з п. 5 ПКЕЕ.

Також, відповідач надіслав позивачу попередження від 16.11.2015 № 520 про необхідність проведення повної оплати планового платежу в розмірі 11214,38грн, а в разі відсутності оплати попередив, що енергопостачальна організація буде змушена на виконання п. 7.5.3 ПКЕЕ припинити постачання електричної енергії на об'єкти споживача 11.12.2015 з 9 год.

11.12.2015 відповідач припинив електропостачання до об'єкта позивача за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач 11.12.2015, вже після відключення її об'єкта від електропостачання, здійснила оплату планового платежу в розмір 11214,38грн, але не правильно вказала реквізити банку одержувача.

Відповідно до договору електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником електроенергії з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочих дні у разі, зокрема, несплати споживачем за електроенергію у термін, установлений додатком №3.4, передбачений ПКЕЕ (п. 6.3 договору).

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що на момент припинення електропостачання до об'єкта позивача за адресою м.Черкаси вул.Хрещатик,188 за останнім обліковувалась заборгованість в розмірі 11214,38 грн, а тому дії відповідача в частині відключення 11.12.2015 позивача від електропостачання є правомірним.

Окремою підставою для відмови в задоволення позовної вимоги про припинення дій відповідача судом апеляційної інстанції зазначено про те, що позивачем неправильно обраний спосіб судового захисту, оскільки вимога припинити дії відповідача, які порушують право позивача на гарантоване отримання електроенергії, а саме, припинити наступні наміри і незаконні дії відповідача на розірвання договору та тимчасові відключення кіосків позивача від енергопостачання, спрямована на майбутнє, та обмежує права відповідача передбачені договором у частині припинення енергопостачання та розірвання договору у разі порушення позивачем умов договору.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неефективність обраного позивачем способу захисту (п. 2 позовної заяви), яка у разі задоволення останньої не буде спрямована на ефективний захист позивача.

Щодо доводів відповідача, що термін дії документів, на підставі яких укладений договір № 2255, що підтверджують правомірність розміщення належних ФОП ОСОБА_4 тимчасових споруд (кіосків), закінчився, суд апеляційної інстанції не прийняв їх як підставу для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки відповідачем цього не доведено.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача майнової шкоди, суди попередніх інстанцій зазначили таке.

Зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобов'язань наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

Позивачем не доведено причинного зв'язку між поведінкою відповідача та завданням майнової шкоди. Тоді як акт на списання продуктів від 15.12.2015 не є підставою для задоволення позовної вимоги в частині стягнення збитків, оскільки такий акт всупереч п. 4.4 типового договору не був складений у присутності представників обох сторін договору. А тому такий доказ не приймається як підстава для задоволення заявленої позовної вимоги в порядку ст. 33, 34, 36, 43 ГПК України.

У задоволені позовної вимоги про стягнення витрат на послуги адвоката судами попередніх інстанцій відмовлено, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.