Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 20.09.2016 року у справі №923/417/16

Постанова ВГСУ від 20.09.2016 року у справі №923/417/16

10.02.2017
Автор:
Переглядів : 286

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року Справа № 923/417/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Селіваненко В.П., Борденюк Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії "Мідвей Імпекс Лімітед" (Midway Impex Limited) на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 та ухвалу господарського суду Херсонської області від 31.05.2016 у справі № 923/417/16 господарського суду Херсонської області за позовомКомпанії "Мідвей Імпекс Лімітед" (Midway Impex Limited) дотовариства з обмеженою відповідальністю "Завод картонного упакування "Пак Системс" простягнення 582 200, 53 грн. за договором позики № 2 від 23.04.2012,за участю представників

позивача: не з'явились,

відповідача: Самсона В.В.,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року Компанія "Мідвей Імпекс Лімітед" (Midway Impex Limited) звернулась до господарського суду Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод картонного упакування "Пак Системс" про стягнення 19 993, 15 Євро, що еквівалентно 582 200, 53 грн. за договором позики № 2 від 23.04.2012.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 31.05.2016, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2016, провадження у справі припинено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати місцевому господарському суду для вирішення по суті.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у місті Лондон Сполучене Королівство, між Компанією "Мідвей Імпекс Лімітед" ( м. Лондон, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії) (позикодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Завод картонного упакування "Пак Системс"" (с. Райське, м. Нова Каховка, Херсонська область) (позичальником) укладено договір позики № 2, за умовами якого позикодавець зобов'язувався надати позичальнику позику в розмірі 200 000 Євро під фіксовані 10% річних, зі строком повернення позики до 31.12.2018.

Згідно з п. 13.2 договору позики при виникненні між сторонами розбіжностей, які не можуть бути вирішені шляхом переговорів, сторони повинні звернутися до Лондонського Інтернаціонального Арбітражного Суду (у договорі англійською мовою - London International Arbitration Court), який розташований в м. Лондон, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії.

Згідно з п. 13.3, п. 14.1, п. 14.2 договору позики для розгляду вказаних розбіжностей застосовується законодавство Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, даний договір регулюється законодавством Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії і тлумачиться у відповідності до нього.

Зазначений договір підписано сторонами без будь-яких зауважень, заперечень, протоколів розбіжностей тощо, зокрема в частині змісту положень п. 13.2. вказаного договору, за якими спори (розбіжності) за цим договором вирішуються у Лондонському Інтернаціональному Арбітражному Суді, з місцезнаходженням м. Лондон, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії та за законодавством Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії і тлумачиться у відповідності до нього.

Як вказує позивач, на виконання умов договору ним надано відповідачу 83 000 Євро позики, однак останнім не виконано умови договору щодо сплати відсотків за користування позикою у розмірі 19 993, 15 Євро (еквівалентно 582 200, 53 грн.), що і стало підставою для звернення з даним позовом.

Припиняючи провадження у справі місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на приписи ст. 1, п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" виходив з того, що умовами договору позики передбачено, що при вирішенні спорів щодо виконання умов договору застосовується законодавство Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, а спори розглядаються відповідно до законодавства Сполученого королівства Великої Британії та Північної Ірландії у Лондонському Інтернаціональному Арбітражному Суді, розташованому в м. Лондон.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" даний Закон застосовується до міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України. Однак положення, передбачені статтями 8, 9, 35 і 36 цього Закону, застосовуються і в тих випадках, коли місце арбітражу знаходиться за кордоном.

За змістом ч. 1 ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу спору на вирішення третейського суду.

Пунктом 4.2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду (п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України). Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму Господарського процесуального кодексу України. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то:

- у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім;

- у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною, не визнавалася недійсною і може бути виконана, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому господарському суду слід мати на увазі, що третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав.

Судами обох інстанцій встановлено, що сторонами у п. 13.2 погоджено умову, відповідно до якої при виникненні між сторонами розбіжностей, які не можуть бути вирішені шляхом переговорів, сторони повинні звернутися до Лондонського Інтернаціонального Арбітражного Суду (у договорі англійською мовою - London International Arbitration Court), який розташований в м. Лондон, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст