Постанова ВГСУ від 20.09.2016 року у справі №911/617/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року Справа № 911/617/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Дроботова Т.Б., Мачульський Г.М.за участю представників: від позивача:Проскурня Т.В., дов. б/н від 30.12.2015р.;від відповідача:Дороніна О.М., дов. №2-79 від 21.03.2016р.;від третьої особи 1:не з'явився;від третьої особи 2:не з'явився;від прокуратури:Збарих С.М., посв. №028728 від 05.09.2014р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційні скаргиПершого заступника прокурора Київської області та Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016р.у справі господарського суду№911/617/15 Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Турботрейд"до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"треті особи1.Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"; 2.Міністерство енергетики та вугільної промисловості Україниза участюПрокурора Київської областіпростягнення коштівВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Київської області від 12.04.2016р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016р. у справі №911/617/15 позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Турботрейд" 39 590 040,00грн. - основного боргу, 13 972 589,22грн. - інфляційних втрат, 1 399 209,63грн. - 3 % річних. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Перший заступник прокурора Київської області з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та передати справу на новий судовий розгляд. Також заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016р. до закінчення касаційного провадження.

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій також не погодилось та звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Також скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання рішення господарського суду Київської області від 12.04.2016р. до закінчення його перегляду в порядку касації.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, скаржники посилаються на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.07.2016р. вищезазначені касаційні скарги прийняті до провадження та призначені до розгляду. Задоволено клопотання Першого заступника прокурора Київської області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги та відстрочено його сплату до закінчення касаційного провадження. Клопотання Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про зупинення виконання рішення господарського суду Київської області від 12.04.2016р. відхилено, оскільки до клопотання не додано доказів відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою від 04.08.2016р. Вищий господарський суд України продовжив строк розгляду справи №911/617/15 на п'ятнадцять днів та відклав розгляд касаційних скарг.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 09.09.2016р. №08.03-04/3880 призначено проведення повторного автоматичного розподілу судової справи №911/617/15, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Дроботова Т.Б., Мачульський Г.М.

15.08.2016р. до Вищого господарського суду України надійшло клопотання від Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про зупинення виконання рішення господарського суду Київської області від 12.04.2016р. до якого була додана копія постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 08.08.2016р. ВП №51882726, яка винесена на підставі наказу господарського суду Київської області від 11.07.2016р. №911/617/15.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.09.2016р. вищезазначені касаційні скарги прийняті до провадження та призначені до розгляду у новому складі колегії суддів. Задоволено вищезазначене клопотання в порядку приписів ст. 1211 ГПК України, зупинено виконання рішення господарського суду Київської області від 12.04.2016р., залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016р. у справі №911/617/15, до закінчення перегляду справи в порядку касації.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 20.09.2016р. з'явився прокурор та представники позивача та відповідача. Треті особи уповноважених представників не направили.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційних скаргах, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Першого заступника прокурора Київської області підлягає задоволенню, а касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" - частковому задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 16.11.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Турботрейд" та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" оформлений договір про закупівлю товару за державні кошти №т15-137/1211000446, відповідно до умов якого позивач зобов'язався з моменту підписання цього договору до 31.12.2014р. поставити і передати відповідачу товари (устаткування для керування технологічними процесами автоматизоване, код згідно ДК 016-97 - 33.30.1 (системи вентиляції та кондиціювання повітря в укриттях ГПА ГТК-10І (лот №1), зазначені в специфікації (додаток №1)), яка є невід'ємною частиною даного договору, а відповідач - прийняти і оплатити такі товари. Ціна договору становить 49192229,52грн., у тому числі податок на додану вартість - 8198704,92грн.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що специфікацією, що є додатком №1 до вищезазначеного договору, сторони визначили найменування, одиницю виміру, кількість, ціну та загальну суму товару, яка становить 49 192 229,52грн.

Відповідачем надано позивачу рознарядку №1999/14-1 від 04.12.2013р. на поставку товару, а саме: шафи автоматики ША СВК КМЕТ 106120 - 7 к-т. та модуля збору, обробки і архівування інформації МЗОА СВК КМЕТ 106800 - 7 к-т.

Також судами встановлено, що позивач по товарно-транспортній накладній №006194 від 05.12.2013р. та по накладній №5 від 05.12.2013р. поставив відповідачу товар, визначений рознарядкою №1999/14-1 від 04.12.2013р., на загальну суму 39 590 040грн., а відповідач, на підставі довіреності №126 від 05.12.2013р. та акту приймання продукції по кількості та якості від 05.12.2013р. отримав товар.

Звертаючись з даною позовною заявою, позивач зазначав, що ним виставлявся відповідачу рахунок №5 від 05.12.2013р. на суму 39 590 040,00грн. для оплати поставленого товару, проте, відповідач за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у вищезазначеному розмірі, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за договором про закупівлю товару за державні кошти №т15-137/1211000446 від 16.11.2012р. є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Проте, судова колегія касаційної інстанції такі висновки вважає передчасними з огляду на таке.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 32-34, 43, 82, 84 ГПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції" національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їх рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.