ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2016 року Справа № 908/100/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Борденюк Є.М., Ємельянов А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької міської ради на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.2016 та рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2016 у справі № 908/100/16 господарського суду Запорізької області за позовомЗапорізької міської ради дотовариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" простягнення 391 439 грн. збитків,за участю представників
позивача: не з'явились,
відповідача: Серьоженко М.С.,
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2015 року Запорізька міська рада звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про стягнення 391 439 грн. збитків.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.03.2016, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.2016, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 29.07.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області за № ЗП082132050733 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва "Реконструкція складу товарного магнію під склад кислот, хімреактивів, сипучих матеріалів, спецодягу, взуття та хімпосуду" по вул. Теплічна, 18 у м. Запоріжжя, замовником будівництва якого є державне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (нині - товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат").
Листом № 16/1-2150 від 05.09.2013 відповідач повідомив Голову Заводської районної адміністрації Запорізької міської ради по початок робіт на об'єкті будівництва "Реконструкція складу товарного магнію під склад кислот, хімреактивів, сипучих матеріалів, спецодягу, взуття та хімпосуду" по вул. Теплічна, 18 у м. Запоріжжя.
20.12.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області за № ЗП142133611030 зареєстровано декларацію про готовність зазначено об'єкта до експлуатації. Датою початку будівництва зазначено 29.07.2013, датою закінчення - 28.11.2013, строк введення об'єкта в експлуатацію - ІV квартал 2013 року, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 3914, 390 тис. гривень.
Звертаючись з даним позовом до суду позивач зазначив, що відповідач, будучи замовником будівництва на об'єкті "Реконструкція складу товарного магнію під склад кислот, хімреактивів, сипучих матеріалів, спецодягу, взуття та хімпосуду" по вул. Теплічна, 18 у м. Запоріжжя в порушення вимог ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та рішення Запорізької міської ради № 77 від 24.12.2012, яким затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя не уклав з позивачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та не сплатив до бюджету міста пайовий внесок, спричинивши міському бюджету збитки в розмірі 391 439 грн. Згідно з вимогою про сплату суми збитків № 01/02-21/02456 від 29.07.2015, з якою позивач звертався до відповідача, розрахунок величини пайової участі здійснено на підставі даних про кошторисну вартість будівництва об'єкта, зазначену замовником в п. 15 Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією 20.12.2013 за № ЗП 142133611030.
Вказана вимога залишена відповідачем без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності між сторонами у справі договірних зобов'язань та недоведеності повного складу цивільного правопорушення.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, з огляду на таке.
Виходячи з приписів частин 2, 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
Судами обох інстанцій встановлено, що рішенням Запорізької міської ради № 77 від 24.12.2012 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя.
Умовами зазначеного Порядку (п. 3.6) також встановлено, що договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста повинен укладатись із замовником будівництва до моменту прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Місцевий та апеляційний господарські суди обґрунтовано виходили з того, що договір про пайову участь до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію між сторонами не укладався, а тому право позивача на отримання грошових коштів у вигляді пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не порушено, оскільки укладення договору про пайову участь обов'язкове на етапі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.
Частиною 1 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Сервіси для юристів